Незважаючи на пряму заборону на здійснення таких операцій, встановлену ПКУ, на практиці вони продовжують здійснюватися. Адже ЦКУ та ГКУ такі операції не забороняють і угоди з надання таких послуг нікчемними не вважають. Проаналізуємо, які податкові наслідки будуть в обох сторін в такому випадку
Наслідки для юрособи
Оскільки заборона надавати послуги юрособі на загальній системі оподаткування встановлена ПКУ тільки для виконавців – ФОП (2-ї групи платників єдиного податку), для юрособи-замовника негативних наслідків в податковому обліку не буде.
«ЗІР» (категорія консультації 102.13)
Чи враховується вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників ЄП при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату?
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.
Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).
Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.
Наслідки для підприємця
А щодо наслідків для ФОП, як не дивно, податківці надають різні відповіді.
Підпункт 2 п. 291.4 ПКУ дозволяє перебувати на 2-й групі платників ЄП лише тим фізособам-підприємцям, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню (про виробництво і продаж товарів, та інші умови перебування в цій групі платників ЄП ми зараз не говоримо).
Здавалося б, ситуація прозора: якщо ФОП надає послуги юрособі на загальній системі оподаткування, він порушує умови перебування у 2-й групі платників ЄП. І наслідків повинно бути два:
1) з доходу від надання таких послуг ФОП має сплатити ЄП за ставкою 15%.
Про це прямо говорить пп. 5 п. 293.4 ПКУ: «Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків… до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно»;
2) ФОП має перейти на загальну систему оподаткування з наступного кварталу після того, в якому він надав такі послуги.
Про це йдеться у пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ: «Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:… у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність».
Але не все так однозначно.
Наприклад, у листі від 25.11.2016 р. № 7705/С /26-15-13-02-15 ДФС у м. Києві зазначила: якщо мотиваційні виплати (бонуси) виплачуються платнику ЄП 2-ї групи юрособою-загальносистемником за надані послуги (зокрема, проведення маркетингових заходів, акцій, рекламних кампаній), то такий платник, враховуючи вимоги п. 291.4 ПКУ, не може перебувати на другій групі єдиного податку. Проте він має право здійснювати діяльність на третій групі єдиного податку.
Тобто податківці чітко вказують на заборону здійснення такої діяльності. Але замість того, щоб пригрозити втратою статусу єдинника, говорять про право обрати 3-тю групу платників ЄП!
Можливо, податківці мали на увазі вибір ФОП, який він має зробити до надання таких послуг юрособою на загальній системі оподаткування? Тоді як бути із листом центрального податкового органу від 07.12.2012 р. № 6815/0/61-12/23-50.0214? У ньому чітко зазначено, що в разі надання послуг, зокрема, юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування, платник єдиного податку 2-ї групи зобов’язаний перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, або перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Пояснимо. Наведені нами норми: пп. 5 п. 293.4 ПКУ та пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ працюють відносно недавно – з 01.01.2015 р., адже внесені до ПКУ Законом №71. Тому у 2012 році, коли ДПСУ видавала свій лист, можливі були різні тлумачення наслідків порушення норм п. 291.4 ПКУ.
В 2016 році сумніви не припустимі – у порушника немає варіантів. І якщо ФОП отримав винагороду від юрособи на загальній системі оподаткування за надані послуги, з наступного кварталу він втрачає статус платника ЄП.
Щодо процедури втрати статусу платника єдиного податку
ФОП має самостійно подати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування до ДПІ за місцем обліку. Але коли і як це зробити?
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1-298.2.3 ПКУ. Для цього суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу відповідну заяву.
На практиці, насправді, виконати вимоги закону виходить не завжди. І не тільки тому, що ФОП не бажає втратити статус платника ЄП, і свідомо таку заяву не подає та ставку 15% в декларації з ЄП не застосовує. Порушення може відбутися і пізніше граничного строку подання відповідної заяви. І через це податківці можуть її запросто відхилити.
Аналіз ситуації дозволяє зробити висновок: граничні строки подання цієї заяви, встановлені пп. 298.2.1 ПКУ, були розроблені для добровільної відмови від статусу платника ЄП. А механізму обов’язкової відмови в ПКУ на сьогодні немає (хоча обов’язок, як ми вже з’ясували, є!).
Одним із виходів з цієї ситуації, коли заяву вчасно подати вже запізно, є податкова перевірка. Відповідно до п. 299.11 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення
Крапку у цьому питанні поставимо висновками ДФСУ:
«ЗІР» (категорія консультації 107.12, фрагмент)
Чи має право контролюючий орган анулювати реєстрацію платника ЄП першої або другої групи у разі надання ним послуг іншим особам, ніж передбачено умовами перебування у вказаних групах?
Платник єдиного податку першої або другої групи для надання послуг іншим особам, ніж передбачено умовами застосування вказаних групах, повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки (третя групи платників єдиного податку) на умовах, встановлених п.п. 298.1.5 ПКУ.
Якщо платник не здійснив перехід на застосування іншої ставки та надав послуги іншим особам, ніж передбачено умовами застосування першої або другої групи платників єдиного податку, то контролюючий орган, який під час проведення перевірки виявив вищезазначені порушення, має право анулювати реєстрацію такого платника єдиного податку на підставі акта перевірки. При цьому такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Автор: Бикова Ганна
Джерело: Дебет-Кредит
