
Держпраці оприлюднило доопрацьований проект постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Цим документом буде затверджено:
- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
- Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю;
- Положення про порядок видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад посвідчень інспектора праці.
У проекті цього документа так і лишилася норма, за якою інспектори праці за наявності службового посвідчення мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення здійснювати інспекційні відвідування, у т.ч. у разі проведення інспекційних відвідувань із питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності відповідних підстав, самостійно безперешкодно, без попереднього повідомлення та в будь-яку годину доби проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, у яких використовується наймана праця.
Інспекційні відвідування проводитимуться, зокрема, за інформацією:
1) Держстату та його територіальних органів щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати;
2) ДФС та її територіальних органів щодо:
- невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- фактів порушення законодавства про працю, виявлених під час здійснення контрольних повноважень;
- фактів провадження господарської діяльності без державної реєстрації в порядку, установленому законом;
- роботодавців, які мають заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
3) ПФУ та його територіальних органів щодо:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця понад рік;
- роботодавців, по яких у працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки»;
- роботодавців, у яких протягом року не підвищувалася заробітна плата чи сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!