Спеціалісти Мінсоцполітики справедливо зазначають: якщо працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця, працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.
Що стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, тимчасової непрацездатності, сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. Суми середнього заробітку не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України та Законом України “Про державну службу”, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.
Лист Мінсоцполітики України від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282
Джерело: Я – Бухгалтер
