Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — РК) є незамінним інструментом для більшості випадків коригування ПДВ. Без нього покупець не зможе збільшити ПК у разі збільшення суми компенсації, а постачальник, навпаки, не зможе зменшити ПЗ, але вже при зменшенні суми компенсації або при поверненні. На жаль, податківці часто встромляють палиці в колеса: то незаконно відмовляють у реєстрації РК, то вигадують різні варіанти складання РК, не передбачені жодним нормативним актом. Та й ПЗ не вирізняється лояльністю: взяти хоча б історію зі строками реєстрації зменшуючих РК. Загалом, тема РК — велика за обсягом і багатогранна. За неї й візьмемося. А розпочнемо з того, в яких випадках потрібно складати РК, і згадаємо ті рідкісні ситуації, коли без РК можна обійтися.

Випадки складання РК

Розрахунок коригування складають, якщо необхідно скоригувати або виправити дані ПН. Найчастіше необхідність у складанні РК виникає, якщо договірні умови змінюються і дані ПН (складеної за першою подією) потрібно змінити. Ну а ще за допомогою РК можна виправляти ПН-помилки. Тому фактично в РК — дві функції: (1) коригувальна (коригування ПДВ згідно з вимогами ПКУ) і (2) виправляюча (виправлення помилок, допущених у ПН). Поговоримо про ці випадки детальніше.