За умов обмежених фінансових ресурсів питання залучення додаткових коштів є актуальним для багатьох вітчизняних підприємств. Кредити та позики є фінансовими інструментами, що дають змогу отримати додаткові кошти на реалізацію актуальних для підприємства напрямів діяльності. А що з обліково-звітними наслідками? Коли необхідно дисконтувати суму отриманого кредиту, а коли дисконтування й зовсім не обов’язкове, як обрати ставку дисконту? Щоб отримати відповіді на ці питання, спочатку пропонуємо розібратись із сутністю кредитів і позик із позиції МСФЗ.
Для початку з’ясуємо, чим є кредити й позики в контексті норм вітчизняного законодавства (табл. 1).
Таблиця 1
Сутність кредитів і позик
| № | Норма | Визначення |
| 1. | пп. 14.1.267 ПКУ | Позика – це грошові кошти, що надають резиденти, які є фінансовими установами, або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики. |
| 2. | ст. 1046 ЦКУ | За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. |
| 3. | ст. 2 Закону про банки | Банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми. |
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
