Зарплата складається з основної, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Це передбачено ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Водночас Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), визначає перелік виплат, які не належать до фонду оплати праці. До них, зокрема, належать допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, а також оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ. Підпунктом 165.1.1 ПКУ визначено доходи, які не включаються до оподатковуваного доходу. Проте ця норма не поширюється на заробітну плату, вихідну допомогу при виході на пенсію (у відставку) та виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з пп. 164.2.20 ПКУ такі виплати включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Крім того, відповідно до пп. 169.4.1 ПКУ лікарняні для цілей оподаткування та визначення права на податкову соціальну пільгу відносяться до тих податкових періодів, за які вони нараховані.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності є страховою виплатою, яка компенсує працівнику повністю або частково втрату заробітної плати (доходу) при настанні страхового випадку.

Згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11, код бюджетної класифікації 11010100 застосовується для сплати податку на доходи фізичних осіб, який утримують податкові агенти із доходів у вигляді зарплати.

Отже, роботодавець сплачує ПДФО із нарахованих та виплачених працівнику лікарняних за кодом класифікації доходів бюджету 11010100.

ГУ ДПС у Тернопільській області

Джерело: “Я – Бухгалтер”