01.01.2023 р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105), якою внесено ряд змін щодо розрахунку та оплати лікарняних. Детально про ці зміни ми говорили на вебінарі Зарплатні розрахунки у 2023 році та звітність: зміни, нововведення та сталі величини. Індексація – 2023, який відбувся 10.01.2023 р. Тепер розглянемо їх у статті.
Зміни в Законі № 1105
Страховик з 2023 році. Страховиком з 2023 року є Пенсійний фонд України. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1105 Пенсійний фонд є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.
Таким чином, Пенсійний фонд, відтепер буде:
- здійснювати страхові виплати;
- контролювати використання коштів страхувальниками та застрахованими особами;
- проводити перевірку страхових випадків та ін.
Уточнення виду страхової допомоги. У ст. 13 Закону № 1105, уточнили, що надається такий вид страхової допомоги як допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги (за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною). Ця допомога надається за весь період дії страхового випадку з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і назад (ч. 9 ст. 15 Закону № 1105).
Водночас тепер не буде допомоги з тимчасової непрацездатності у випадку перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм. Про такий випадок в оновленому Законі взагалі не йдеться.
Умови надання допомоги з тимчасової непрацездатності. Раніше передбачалися певні обмеження щодо надання допомоги з тимчасової непрацездатності сезонним працівникам та працівникам, що працюють на тимчасових роботах. До 1 січня 2023 року допомога по тимчасовій непрацездатності їм надавалась, не більш як 75 календарних днів. Тепер же такої умови Закон № 1105 взагалі не містить, тож можна зробити висновки, що сезонним працівникам чи тим, що працюють на тимчасових роботах обмежень з надання допомоги з тимчасової втрати працездатності не встановлено.
З’явилась, ще одна підстава для відмови в наданні допомоги з тимчасової втрати працездатності: за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим (ст. 16 Закону № 1105).
Допомога по вагітності та пологах. У ч. 1 ст. 15 нинішньої редакції Закону № 1105 зазначено: «Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» (виділ. авт. ‑ Г.К.). Раніше зазначалося, що допомога компенсує втрату заробітку без уточнень «повністю» чи «частково». Мабуть, тут малося, на увазі, якщо у жінки зарплата вище максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 МЗП), то допомога компенсує втрату зарплати лиш частково, оскільки сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір вказаної максимальної величини.
І ще одна, скоріше косметична правка. У ч. 3 ст. 18 Закону № 1105 зазначили: «За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги при народженні дитини». Справа в тому, що з 2014 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не видається, а натомість надається допомога при народженні дитини. В нормах же Закону № 1105, чинному до 1 січня 2023 року, вже декілька років згадувалась неіснуюча допомога для догляду за дитиною.
Лікарняні або за основним місцем роботи, або за сумісництвом! У ст.22 Закону № 1105 є, на думку автора, революційні зміни: зазначено, що допомогу з тимчасової непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, надають або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.
У зв’язку з цим виникають питання, які поки що залишаються без відповіді:
- який механізм вибору місця оплати допомоги з тимчасової непрацездатності працівнику, що працює на кількох місяцях роботи?
- чому ЄСВ сплачується за всіма місцями роботи працівника?
Також, в п. 30 Порядку 1266 і надалі зазначається, що у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
У такому разі сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Чому не змінили чи не прибрали цю норму з Порядку 1266?
Спочатку, здалося, що це не вдале формулювання в ст. 22 Закону № 1105, але фахівці Пенсійного фонду вже встигли на сайті роз’яснити: оплата лікарняного здійснюється не за обома місцями роботи, а на вибір, тобто «або-або».
Комісії із соціального страхування не буде. У новій редакції Закону № 1105 вже немає норми про комісію із соціального страхування. Натомість, зазначається, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.
Таким чином, з 01.10.2023 року слід призначити наказом уповноважених осіб, які будуть:
1) контролювати правильність нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат;
2) приймати рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);
3) розглядати документи, які є підставою для надання страхових виплат.
До появи нових вказівок від Пенсійного фонду, рекомендую всі рішення щодо страхових виплат впорядковувати у Протоколі, аналогічному до того, що був до 1 січня 2023 року. Єдине, що його слід адаптувати до сьогодення, прибравши згадки про комісію і ввівши дані про уповноважених осіб.
Документи, для призначення страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Дуже дивно, але й надалі в нормах ст. 23 Закону № 1105 згадується про копію листка непрацездатності з печаткою і підписом з основного місця роботи, як підставу для призначення страхових виплат у разі роботи за сумісництвом або за трудовим договором (контрактом) одночасно зі здійсненням підприємницької чи іншої діяльності.
Нагадаю, вже другий рік як запровадили е-лікарняні, але про копію з печатками й надалі пишуть, мабуть забули чи не помітили.
Строки розгляду роботодавцем документів для призначення допомоги:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності – не пізніше 10 робочих днів з дня їх надходження;
- допомоги по вагітності та пологах – не пізніше 3 робочих днів з дня їх надходження (раніше також було 10).
Максимальний строк звернення за отриманням допомоги. Страхові виплати здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше 6 календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї. До 01.01.2023 р. строк звернення був 12 місяців.
Державне соціальне страхування від нещасного випадку. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства.
Зміни в Порядку № 1266*
* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
Нова поважна причина. В Порядку 1266 з’явилась ще одна поважна причина, яку слід виключати з розрахункового періоду. З 01.01.2023 рю також будемо виключати з розрахунку, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Мінсоцполітики в листі від 07.07.2022 р. № 53/0/248-22 зазначали, що, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин. Але лист має лише рекомендаційний характер, тому, брати його до уваги чи ні, щодо лікарняних за 2022 рік, кожен роботодавець приймає рішення самостійно.
Мінсоцполітики більше не пояснюватиме як рахувати середню зарплату. З Порядку 1266 прибрали відповідну норму.
Розрахунок середнього заробітку якщо весь розрахунковий період не відпрацьовано з поважних причин. І ще один, нюанс, п. 3 Порядку 1266 виклали по новому, і в ньому вже немає згадки норми, «місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.».
Скасування цієї норми, насправді, дуже незрозуміле. Як тепер вчиняти в такій ситуації, якщо працівник весь місяць був у відпустці без збереження зарплати, з першого числа до першого числа. Але в цей місяць йому заплатили премію за попередній період. І, як тепер розуміти цю норму?
Дні «поважної причини» виключаємо з розрахунку, а виплату залишаємо? Але, фахівці, які видалили цю норму, не подумали, що викидування цієї норми призведе до того, що відбувається завищення середнього заробітку. Для працівника це прекрасно, а от для роботодавця і Пенсійного фонду? Саме цього вони хотіли, чи ні? Побачимо по тому, як вони будуть потім трактувати, коли фінансуватимуть страхові виплати.
Автор:
Галина КАЗНАЧЕЙ,
експерт з питань трудового законодавства та оплати праці