Надомну роботу як особливу форму організації праці передбачено в КЗпП ще з квітня минулого року. Однак із 27.02.2021 відповідно до Закону № 1213 до КЗпП унесено нові зміни щодо надомної роботи, які значно розширили умови її застосування. Далі про це докладніше
Нове в термінології
Насамперед слід звернути увагу на нове окреме визначення терміна «надомна робота», наведене у ст. 601 КЗпП:
Надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або вповноваженого ним органу.
Раніше КЗпП не відокремлював надомну роботу від дистанційної, адже щодо цих форм Кодекс містив загальне визначення: дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
Отже, наразі надомна робота має такі ключові формальні ознаки:
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
