Публикуется на языке оригинала
8 грудня, Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)»
Законопроект підтримало 241 депутат. Крім того, нардепи підтримали скорочену процедуру підготовки проекту закону до другого читання.
Зверніть увагу! Як повідомляє прес-служба ВРУ, законопроект ухвалено з урахуванням правок Комітету з питань податкової та митної політики.
Нагадуємо, що Комітет ВРУ, серед іншого, пропонував блокувати реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН.
Чи врахували цю пропозицію – поки що невідомо. Оскільки наразі остаточний текст Закону не оприлюднений.
Зміни, скеровані на “покращення інвестиційного клімату в Україні” стосуються адміністрування податків та зборів; податку на прибуток, ПДФО, ПДВ і акцизного податку; рентної плати та податку на майно; спеціальних податкових режимів, а також ліквідації податкової міліції.
Як зазначено на сайті ВРУ, законопроектом пропонується внести комплексні зміни до усіх розділів Податкового кодексу України, спрямовані на удосконалення загальних положень щодо адміністрування податків та зборів, а також податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів; ліквідацію податкової міліції.
Адміністрування податків
Пропонується:
- адміністрування всіх баз даних покласти на Мінфін чи ДП при Мінфіні;
- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);
- встановлення поняття уповноважена особа контролюючого органу – це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій;
- зміна критеріїв належності платника податків до категорії великих платників податків:
- збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 12 до 20 млн грн;
- критерій доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування змінено на критерій загального обсягу постачання у розмірі 1 млрд грн тощо.
Податок на прибуток
Все, про що ми писали у аналітиці, залишилося у зареєстрованому проекті, хоча і в дещо зміненому вигляді.
Серед запропонованих змін слід звернути увагу на такі.
Зміни до ст. 138 ПКУ
Об’єкт оподаткування збільшуватиметься на вартість ремонтів, поліпшень невиробничих ОЗ та НА. Однак ці витрати не згоратимуть, а зменшуватимуть об’єкт оподаткування у звітному періоді ліквідації таких активів, а також у разі їх продажу (щоправда, лише в межах отриманого від такого продажу доходу).
Аналогічна норма з’явиться в ПКУ і щодо вартості самих невиробничих ОЗ та НА. Як і раніше, в податковому обліку амортизація таких активів не здійснюватиметься, а нарахована в бухобліку – збільшуватиме об’єкт оподаткування. Але при ліквідації або продажу таких невиробничих активів їх вартість буде враховано для визначення об’єкту оподаткування: їх залишкова вартість з даних бухобліку його збільшить, проте первісна – зменшить (в разі продажу – в межах доходу від нього).
Зміни до ст. 139 ПКУ
Нарешті буде вирішено проблему врахування для визначення об’єкту оподаткування створеного платником резерву сумнівних боргів. Отже, з наступного року створювати такий резерв в бухбліку буде вигідно (на відміну від 2015-2016 рр).
Зміни щодо сплати роялті на користь нерезидентів
З двох дублюючих один одного пп. 140.5.5 та 140.5.6 ПКУ залишать лише один – пп. 140.5.6 ПКУ. А в платників податку нарешті буде чітка уява, як відображатимуться ці витрати в податковому обліку.
Зміни щодо деяких негосподарських витрат (нові пп. 140.5.10- 140.5.13 ПКУ)
З наступного року об’єкт оподаткування збільшуватиметься на суму:
– безповоротної фіндопомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками, та платникам податку на прибуток за ставкою 0%. Виняток встановлено лише для надання допомоги фізособам (!) та неприбутковим організаціям (допомога яким, як і раніше, обмежуватиметься 4% оподаткованого прибутку минулого року);
– витрат від визнаних в бухобліку штрафів, пені, неустойок. Але і для цих виплат на користь фізосіб є винятки!
Також об’єкт оподаткування збільшуватиметься:
– на суму податку на нерухоме майно щодо об’єктів нежитлової нерухомості, врахованого у витратах звітного періоду відповідно до правил бухобліку,
– і на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Податкові канікули
Окремої уваги заслуговують так звані “податкові канікули”- можливість застосування до 31 грудня 2021 року нульової ставки податку на прибуток, встановленої п. 43 підр. 4 розд. ХХ ПКУ.
Податок на вилучений капітал
Очікувано – про податок на вилучений капітал у законопроекті не йдеться.
Нагадаємо, що свою думку щодо перспектив заміни податку на прибуток податком на вилучений капітал висловила й Н. Южаніна у інтерв’ю щодо податкової реформи.
Податок на доходи фізичних осіб
Більшість змін щодо оподаткування ПДФО, про які ми розповідали раніше, знайшли своє відображення в зареєстрованому законопроекті.
Однак у ньому немає норм щодо впровадження нової категорії самозайнятих осіб – фізосіб, які здійснюють індивідуальну діяльність.
Натомість можливість визнавати витрати в сумі амортизації ОЗ та НА, їх ремонту та залишкової вартості в разі ліквідації надається усім підприємцям на загальній системі оподаткування.
Очікувано – можливості не застосовувати РРО такі підприємці не отримали.
Окрім того, роботодавцям слід звернути увагу на зміни у розмірі добових:
1) формула для визначення добових по Україні не змінилася – це 0,2 від мінімальної зарплати станом на початок року. Однак, яка б не була мінімальна зарплата на 01.01.2017 р. – 1600 чи 3200 грн -це призведе до збільшення добових по Україні в гривневому розмірі;
2) розмір добових за кордон зміниться кардинально – з 0,75 розміру мінімальної зарплати збільшено до 40 євро на день. І, аби визнати гривневу суму таких добових, слід взяти офіційний обмінний курс гривні до євро, установлений НБУ, в розрахунку за кожен день перебування у відрядженні.
Податок на додану вартість
Зміни, які пропонуються щодо цього податку, ми докладно розглядали в аналітиці тут.
Якщо законопроект №5368 буде прийнято, то:
– про спецрежим для сільськогосподарських товаровиробників можна буде забути;
– у податківців з’явиться єдиний реєстр осіб, які подали заяви на отримання бюджетного відшкодування замість незрозуміло навіщо існуючих нині двох;
– складання розрахунку коригування до податкової накладної подовжить строк, протягом якого покупець може користуватися податковим кредитом за нею;
– зміняться строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, як і граничний термін, протягом якого їх взагалі можна буде зареєструвати в ЄРПН;
– у податковій накладній та розрахунку коригування до неї з’явиться новий обов’язковий реквізит – код УКТ ЗЕД для усіх товарів та код за Державним класифікатором продукції та послуг для усіх послуг (так, робіт це теж стосується).
Натомість ми рано раділи щодо можливості не нарахувати ПЗ при списанні запасів. На жаль, до п. 189.2 ПКУ відповідні зміни Уряд вирішив не вносити.
Чомусь не склалося і з продовженням строку користування податковим кредитом за «старою» податковою накладною у тих платників ПДВ, які використовують касовий метод! Як і зараз, у наступному році, їм на це надаватиметься лише 60 днів з дати списання коштів з рахунку.
Єдиний податок
Про скасування спрощеної системи оподаткування в законопроекті №5368 не йдеться. Тобто усі чотири групи та критерії перебування в них залишатимуться в 2017 році без змін.
А це означає, якщо дохід за 2016 рік платники єдиного податку І – ІІІ груп отримали більше ніж встановлено для відповідних груп, до яких вони відносяться, то з 01.01.2017 року на них чекає перехід на загальну систему.
Але у разі затвердження мініміальної зарплати на рівні 3200 грн, це дуже вплине на розмір єдиного податку для платників І та ІІ групи єдиного податку.
***
Які із зазначених змін дійдуть до новорічної редакції ПКУ – ми з вами дізнаємося після того, як законопроект отримає статус Закону і буде оприлюднений.
Источник: Дебет-Кредит