ЗАПИТАННЯ: Податкову накладну на помилкову операцію (відвантаження чи передоплати не було) зареєстровано із запізненням. У наступному місяці складено і зареєстровано РК з причиною «виправлення помилки». Однак перевіряючі нарахували штраф за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН. Чи можна його оспорити?
ВІДПОВІДЬ: Так, можна. І аргументів для цього чимало.
По-перше, зазначеної у запитанні ПН взагалі не повинно бути, оскільки не було господарської операції як такої. Штрафувати за несвоєчасну реєстрацію того, чого не повинно бути, зважаючи на формальний принцип «є ПН — дотримуйтеся строків реєстрації у ЄРПН» — повний абсурд. Тут податківці порушують відразу кілька постулатів ПКУ.
У п.201.1 ст.201 ПКУ визначено, що ПН складається на дату виникнення податкових зобов’язань. А датою виникнення податкових зобов’язань згідно з п.187.1 ст.187 Кодексу є перша з двох подій — відвантаження чи оплата. Ані того, ані того у цьому випадку не було.
По-друге, помилкова ПН не має відображатися в декларації з ПДВ. Адже згідно з п.6 р.ІІІ Порядку № 21(1) у податковій звітності повинні відображатися лише ті дані, які відповідають даним бухгалтерського і податкового обліку платника податків. Це випливає з п.44.1 ст.44 ПКУ, згідно з яким платникам податків заборонено формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами і регістрами бухобліку. Знову ж таки, абзац перший п.201.10 ст.201 ПКУ покладає на платника ПДВ обов’язок у встановлені Кодексом строки скласти ПН та зареєструвати її у ЄРПН при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг). Немає постачання — немає обов’язку постачальника. Коло замкнулося.
Звісно, краще б таку ПН не реєструвати зовсім. Але коли вже реєстрація у ЄРПН відбулася, її потрібно «відіграти назад». І іншого шляху, крім складання РК, тут немає. До того ж такий РК реєструє помилковий контрагент-отримувач ПН (п.192.1 ст.192 ПКУ). Власне, якщо усі ці процедури виправлення помилки дотримані, то у такому разі жодної відповідальності для укладача ПН бути не повинно.
Однак на практиці можливі різні варіанти розвитку подій. Наприклад, отримувач помилкової ПН не бажає реєструвати РК. Згідно з абзацом двадцять третім п.201.10 ст.201 ПКУ продавець може подати на отримувача ПН скаргу і додаток Д8 до декларації з ПДВ. Отримувач помилкової ПН підпадає під дію п.1201.1 ст.1201 ПКУ, яким встановлено штрафи за несвоєчасну реєстрацію, у тому числі РК. Ось у цьому разі застосування санкцій з боку ДФС буде обґрунтованим.
А якщо, попри усі зусилля платника податків щодо виправлення помилки, податківці нарахували штраф (у процентному відношенні до суми неіснуючого податкового зобов’язання, згодом обнуленого через РК!), є усі підстави оскаржити податкове повідомлення-рішення: спочатку в адміністративному, потім у судовому порядку.
Утім, у цій історії є один момент, який все-таки не врегульовано законодавством. Адже коли укладач помилкової ПН реєструє її в ЄРПН, він фактично збільшує реєстраційний ліміт «помилковому» отримувачу, який може цим фіктивним лімітом скористатися (навіть якщо він не буде, припустімо, відображати податковий кредит за помилковою ПН). І за таке необґрунтоване збільшення реєстраційного ліміту у третьої особи (контрагента) не передбачено відповідальності ані для укладача ПН, ані для «отримувача» ліміту, якому він «звалився на голову». Отримувач додаткового ліміту ні в чому не винен, оскільки законодавство не вимагає погодження складеної ПН із покупцем. Символічне покарання наздожене лише укладача ПН, у зв’язку з чим він на деякий час втратить частину свого реєстраційного ліміту. Однак оштрафувати будь-яку зі сторін за ненавмисне викривлення суми реєстраційного ліміту неможливо, оскільки ПКУ санкцій за це не передбачає.
(1)Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (прим. ред.).
Тетяна ДЕРКАЧ, експерт-аналітик
Джерело: БУХГАЛТЕРІЯ
