Невихід на роботу в мирний час — це було виключення зі звичних правил роботи. Неявки на роботу під час воєнного стану — для багатьох стали буденністю. Активні бойові дії на територіях, де знаходяться роботодавці чи проживають працівники, необхідність рятувати своє життя та життя своїх близьких, призвели, у тому числі й до втрати зав’язків між роботодавцями та працівниками. Як фіксувати неявки працівників на роботу? За яких обставин вони можуть стати у нагоді роботодавцям та чому невигідні працівникам? Відповіді на перелічені питання в цій статті.

Працівник зник

Чи можна зниклого працівника звільнити з ініціативи роботодавця, наприклад, за прогул? Не знаючи причин відсутності, ні! Річ у тім, що прогулом вважається відсутність на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше 3-х годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9).

Якщо працівника немає і він не надав пояснень, чому він був відсутнім на роботі, то визначити чи були причини відсутності поважними, неможливо.

Все сказане вище узгоджується з приписами ст. 147 та 149 КЗпП. Ними визначено, що звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. До його застосування