Протягом останніх років процес відшкодування ПДВ став для платників буквально притчею во язицех. Впоратися із «вкиданням» фіктивних сум податку та корупцією при його поверненні не дало змогу навіть запровадження в 2015 р. системи електронного адміністрування ПДВ із депонуванням коштів на спецрахунках. Цього не сталося, з одного боку, через вигадування нових схем несумлінною частиною суб’єктів господарювання, що не бажає грати за правилами податкової поведінки, встановленими державою. З іншого, через, як говорять, інертність самих працівників Державної фіскальної служби, які роками «сидять» на потоках відшкодування ПДВ.

Період перехідний, він же нормотворчий

Виправити ситуацію покликані зміни у процедурі відшкодування ПДВ, прийняті в Законі від 21.12.2016 р. №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Так, із 1 квітня поточного року набрали чинності дві норми: а) щодо ведення Мінфіном  Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ; б) щодо можливості зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності критеріям ризиків, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Щоправда, в частині зміни, пов’язаної з так званим блокуванням податкових накладних, є одне але: згідно з п. 57 Перехідних положень Податкового кодексу період з 1 квітня по 1 липня 2017 р. є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У нормотворчій площині ситуація складається не найкращим чином. Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», розроблений у квітні 2017 р., було залишено без розгляду Державною регуляторною службою України як такий, що неналежним чином оприлюднений та щодо якого не здійснено аналіз регуляторного впливу. Другий документ, який повинен застосовуватися після першого, — постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» — набрав чинності 31 березня.

Йдеться про випадки, коли реєстрацію податкової накладної в СЕА заблокують, але платник податків з цим погоджуватися не буде. У такому разі він матиме 365 днів, щоб подати до ДФС документи, які підтверджують правильність даних у податковій накладній, або уточнюючий розрахунок. Остаточне рішення про блокування або реєстрацію податкової накладної прийматиме спеціальна комісія, сформована в Державній фіскальній службі, протягом п’яти днів. Після цього шлях доведення підприємцем своєї правоти лежить через суд.

Проте зазначений сценарій є, швидше, наслідком дій платника, для уникнення якого, власне, і мають бути затверджені та офіційно оприлюднені критерії ризиків, за якими сумнівні податкові накладні не зможуть будуть зареєстровані в системі.

Що відбувається насправді? Система прозорого відшкодування ПДВ вже запрацювала, тоді як перед зупинкою реєстрації ризикових податкових накладних платники мають люфт у три місяці. І змушена  констатувати: користуються такою законодавчою перевагою підприємці дуже щедро, активізувавши діяльність із розкрадання ПДВ з бюджету так, ніби наостанок. Обсяги таких махінацій були величезні – щонайменше 1 млрд. грн. на місяць.

Критерії від Мінфіну

5 травня 2017 р. Державна фіскальна служба вдруге оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким пропонується затвердити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинки реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Редакція документа суттєво відрізняється від попередньої, але є більш складною для аналізу платником випадків, за яких саме умов його податкову накладну може бути заблоковано.

Проект наказу містить ряд винятків, а саме — не підлягатимуть моніторингу податкові накладні, які відповідають одній з визначених ознак. Якими є ці ознаки?

До перших двох ознак у мене немає запитань:

• податкова накладна, що подається на реєстрацію в Реєстрі, реєструється на покупця – особу не зареєстровану платником податку;
• обсяг постачання, зазначений в податкових накладних, зареєстрованих у поточному місяці, становить менше 500 тис. грн. (у попередній редакції обсяг ПДВ менше 50 тис. грн.) та керівник — посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду менше ніж у чотирьох платників податків.

Щодо інших ознак, то вони, по-перше, нівелюють суть ризиковості податкових накладних та є математично складними для обчислення.

Так, пропонується не вважати об’єктом контролю податкові накладні, якщо загальна сума сплачених у 2016 році на позабюджетні рахунки до фондів соціального та пенсійного страхування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та до зведеного бюджету податків і зборів платником, яким подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в ЄРПН, становить більше 5 млн. грн. (використовується з 01.07.2017 по 01.01.2018). Це критерій аналогічний тому, що був у попередній редакції. Якби бралися до уваги тільки так звані зарплатні податки (ПДФО та ЄСВ), то критерій цілком прийнятний. Але формулювання «та до зведеного бюджету податків і зборів» фактично грає на користь «скрутчикам», на загальні обсяги сплати податків якими гріх жалітися, бо вони сплачують ПДВ до бюджету при імпорті товарів (які в подальшому «скручуються») у значних обсягах.

Так, пропонується обчислювати відношення суми податків та ЄСВ, сплачених платником та його відокремленими підрозділами, до загальної суми постачання товарів/послуг на митній території України за останні 12 місяців, зазначеної в податкових накладних, за формулою, яка в результаті виводить на наднизьке податкове навантаження на реальний сектор економіки — більш ніж 0,05. Сума ж однієї податкової накладної має співвідноситися із найбільшою сумою ПДВ в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 місяців, помноженою на 1,3.

Так, пропонується не моніторити податкові накладні, якщо ДФС прийнято рішення щодо врахування інформації за формою згідно з Додатком 1 до критеріїв. Постає відразу кілька логічних запитань: а якщо рішення не прийнято, податкова накладна підлягатиме моніторингу? Рішення повинно прийматися по кожній податковій накладній, яка реєструється в ЄРПН? За якою формою і процедурою має прийматися таке рішення?

Як бачимо з проекту наказу Мінфіну, до критеріїв ризику, за якими податкові накладні підлягатимуть моніторингу, належать:

1. У 1,5 або більше разів перевищення обсягу постачання товару в одній податковій накладній залишку обсягу постачання такого товару, зазначеного у податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 р., та обсягу придбання відповідного товару, зазначеного у отриманих податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в Реєстрі; сума ПДВ в податкових накладних з придбання товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, є більшою за 50% загальної суми податку, зазначеної у податкових накладних з придбання товарів таким платником податку і зареєстрованих з 1.01.2017 його контрагентами.

Звідки взявся показник 1,5 рази, здогадатися складно, оскільки для розуміння того, чи є операція реальною, чи просто ганяються гроші, достатнє перевищення обсягів постачання товару і на 20%. Важливо: якщо в попередній версії наказу пропонувалося керуватися окремою таблицею

потенційно замінних/підмінних товарів (код УКТЗЕД) під час господарських операцій, то тепер коди УКТЗЕД визначаються згідно з пунктом 7 критеріїв, тобто передбачено, що цей перелік затверджується ДФС за погодженням з Міністерством фінансів. При цьому слід зауважити, що не завжди «скрутки» можуть бути наслідками махінацій з ПДВ. Від такого ризику можуть постраждати, зокрема, і підприємства будівельної галузі, і, наприклад, сільгосптоваровиробники, які придбавають дизельне паливо, а реалізують зернові культури. Також  потрібно, зрештою, визначитися, буде платник податків сам нести відповідальність за свої дії чи страждатиме через ймовірні махінації своїх  контрагентів.

2. Без сумніву, критерієм ризику є і відсутність дозвільних документів, які засвідчують право суб’єкта господарювання на провадження певного виду діяльності (дозвільні документи, ліцензії).

Щоправда, в попередній редакції наказу містився ширший перелік подібних ризиків, як то наявність у контролюючих органів інформації про виготовлення електронних цифрових підписів посадових осіб платника з порушенням законодавства; судимість посадової особи платника за скоєння злочину, передбаченого статтями 205 або 209 Кримінального кодексу України.

3. Ще один із критеріїв — відношення суми ПДВ, вказаної у розрахунках коригування, з урахуванням розрахунку коригування для покупців, які не є платниками податку, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, до суми податку, сплаченої до зведеного бюджету у місяці, за який подано такі розрахунки коригування, яке є більшим за 0,2. Бажання розробників наказу — зменшити суми податкового кредиту — як для фіскалів є природним, а от цифра не є підтвердженою жодними розрахунками. Ми в Комітеті будемо наполегливо просити Мінфін і ДФС обґрунтувати показники в усіх перелічених вище критеріях.

Експеримент, який себе виправдав

Ще під час роботи над Законом №1797 у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики чиновники з Мінфіну взяли до уваги і низку інших параметрів, запропонованих фахівцями Головного управління ДФС у м. Києві: невключення до переліку таких критеріїв, як місцезнаходження платника, ознаки фіктивної діяльності суб’єкта господарювання відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу.

Ще в квітні 2016 р. за попереднім схваленням Комітету у Головному управлінні ДФС у м. Києві почали за новим алгоритмом відпрацьовувати податкові накладні за ризиковими операціями, який у більшості випадків допомагає зробити правильні висновки щодо роботи платника та його намірів. Також, на думку податківців, які безпосередньо займаються перевірками декларацій, було б непогано, якби в податкових накладних зазначалася інформація, чи реєстраційна сума є попередньою оплатою, чи за фактом відвантаження товарів.

Експеримент, який проводився у столичній фіскальній службі, полягав у тимчасовому припиненні дії договорів про визнання електронних документів на п’ять днів — до з’ясування обставин щодо певних податкових накладних. У такий спосіб відпрацьовувалися податкові ризики шляхом встановлення автентичності документів і зберігалася можливість поновлення дії договорів без їх розірвання в односторонньому порядку.

Тимчасове блокування електронних договорів повністю себе виправдало, адже його результатом стало значне зменшення по Києву питомої ваги схемного податкового кредиту в сумі податкових зобов’язань з ПДВ. Проте платники, що займалися формуванням фіктивного податкового кредиту, як правило, просто змінюють своє географічне розташування на карті України, продовжуючи вибудовувати схеми у регіонах, де їх іще не знають.

Саме тому механізм блокування не електронного договору в цілому, а пом’якшений варіант — блокування тільки ризикових накладних необхідно було запровадити на території всієї держави.

Компенсатор для платників

Противники зупинення реєстрації податкових накладних закидають, що жертвами цього нововведення можуть стати і сумлінні платники податків, а також висловлюють сумніви з приводу того, що навряд чи живі люди ефективно прийматимуть рішення щодо податкових накладних, які в СЕА не пропустила машина.

Відповідь є: критерії ризиків варто доопрацювати, зважаючи на думку податківців-практиків, і почати здійснювати їх апробацію вже сьогодні — у перехідний період, як це визначено Податковим кодексом. Адже завтра, тобто з 1 липня 2017 р., колапс настане не для платників, податкові накладні яких випадково виявляться заблокованими, а в системі державних фінансів. Прагнення сподобатися бізнесу обіцянкою відшкодовувати весь ПДВ автоматом мають бути підкріплені конкретним ресурсом, а його, якщо вчасно не зупинити розкрадання ПДВ з бюджету, невдовзі може не вистачити на відшкодування навіть найсумліннішим.

Те, що ризики несуть у собі ризики блокування податкових накладних порядних суб’єктів господарювання, ми при підготовці змін усвідомлювали, а тому передбачили своєрідну компенсаторну норму, про яку чомусь мало хто згадує, — безапеляційне право платника на податковий кредит. З 1 липня єдиною достатньою підставою для формування податкового кредиту буде зареєстрована в СЕА ПДВ податкова накладна.

І тільки тоді, коли всі зазначені норми запрацюють разом, можна буде стверджувати, що платник дійсно матиме можливість отримувати відшкодування ПДВ в автоматичному режимі.

Ніна ЮЖАНІНА

Джерело: Ніна ЮЖАНІНА офіційний сайт