Для обліку електроенергії, виробленої даховою СЕС (сонячною електростанцією) для власних потреб, підприємству доречно організувати її облік як допоміжного виробництва.

Усі витрати, пов’язані з експлуатацією СЕС (амортизація, обслуговування), збирають на рахунку 23 «Виробництво» (наприклад, на окремому субрахунку «СЕС»). Наприкінці місяця ці витрати розподіляють пропорційно до спожитих кіловат-годин чи потужності електричних приладів на рахунки витрат відповідних напрямів (91, 92, 23). Підставою для такого розподілу є внутрішні первинні документи (акти, відомості), складені на основі даних лічильників.

Можна встановити прилади обліку (лічильники). Це найзручніший варіант для правильного розподілу витрат. Може бути:

— один загальний лічильник для фіксації всього обсягу електроенергії, виробленої СЕС;

— окремі лічильники на кожному напрямі споживання (виробничий цех, адміністративна будівля тощо).

Якщо окремих лічильників немає, розподіл можна здійснювати на основі розрахунку, що базується на потужності електроприладів та годинах їх роботи. Такий розрахунок оформлюють первинним документом, складеним у довільній формі, але з дотриманням усіх обов’язкових реквізитів згідно зі ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Про такі документи — далі.

Розроблення та затвердження внутрішніх первинних документів

Позаяк типових форм для таких операцій немає, підприємство мусить розробити їх самостійно та затвердити наказом керівника. Це може бути щомісячний акт виробництва та споживання електроенергії або відомість розподілу виробленої електроенергії.

У цьому документі доречно зазначити, наприклад:

— період, за який здійснюється розподіл (наприклад, липень 2025 року);

— загальний обсяг виробленої електроенергії за даними лічильника (у кВт·год);

— загальну суму витрат на утримання СЕС за місяць (амортизація + обслуговування);

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!