Основні засоби — це активи тривалого використання. В процесі експлуатації основні засоби (ОЗ) так чи інакше зношуються, відтак виникає необхідність здійснювати їх ремонт чи поліпшення. Як обліковувати такі операції? Про це поговоримо у вступній статті сьогоднішнього номера!

Документальне оформлення

Прийняття закінчених робіт з ремонту (поточного, капітального) або поліпшення ОЗ оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів форми № ОЗ-2 або ж її осучасненими аналогами, форми яких затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 ( п. 28 Методрекомендацій № 561). При цьому підприємствам ніхто не забороняє користуватися також і іншими первинними документами, форма яких відрізняється від законодавчо встановлених, але які містять необхідні для первинного документа реквізити.

Акт, підписаний працівником підприємства, уповноваженим на приймання ОЗ, і представником ремонтної служби підприємства, що виконала ремонт або поліпшення, передають до бухгалтерії підприємства. Після цього акт підписується головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства, організації або уповноваженими на те особами.

Якщо ремонт або поліпшення виконує стороння організація, акт складають у двох примірниках. Тоді другий примірник передають підприємству, що виконало поліпшення або ремонт (наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352).

Відомості про ремонти/поліпшення вносять до інвентарних карток обліку основних засобів форми № ОЗ-6

Крім того, у разі поліпшень ОЗ до техпаспортів, інвентарних карток та інших регістрів аналітичного обліку заносять дані про змінені техніко-економічні характеристики об’єктів — вартість, потужність, площу тощо (п. 33 Методрекомендацій № 561).

Бухгалтерський облік

Бухоблік витрат на ремонти/поліпшення ОЗ регулює П(С)БО 7. І він залежить від того, на що спрямовано ремонтні заходи: на підтримку об’єкта в робочому стані чи поліпшення (тобто збільшення майбутніх економічних вигод від використання об’єкта). Словом, від того, як ремонтні заходи впливають на майбутні економічні вигоди. Згідно із цим принципом ремонтні заходи поділяються на:

(а) Ремонти — приводять до отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання ОЗ ( п. 15 П(С)БО 7). У такому випадку витрати відображаються у складі поточних витрат — залежно від напряму використання ОЗ (Дт 23/91/92/93/94 — Кт 20, 22, 13, 66, 65, 63, 68). У випадку, якщо ремонт пов’язано з ліквідацією наслідків стихійного лиха, витрати на такий ремонт відображаємо у складі інших витрат діяльності (субрахунок 977). Якщо ж ОЗ пошкоджено з вини працівника, і винну особу встановлено, витрати на ремонт відправляються на субрахунок 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

(б) Поліпшення — приводять до збільшення суми майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання ОЗ ( п. 14 П(С)БО 7). У цьому випадку витрати уключаються до первісної вартості ремонтованого об’єкта ОЗ (Дт 15 — Кт 20, 22, 13, 66, 65, 63, 68; Дт 10 — Кт 15).

Рішення про характер та ознаки ремонтних робіт (тобто на що вони спрямовані: на «підтримуючий» ремонт чи поліпшення) приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та істотності таких витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561). Щоправда, визначитися з цим допомагають «потрібні» працівники. Як правило, технічний висновок про спрямованість проведених заходів керівнику подає фахівець відповідного профілю (головний інженер, начальник цеху або інша компетентна особа).

Таким чином,

підприємство самостійно визначає, на що спрямовано ремонтні роботи:

— на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція), що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод. Так, ознаками поліпшень може, наприклад, вважатися: збільшення очікуваного строку корисного використання об’єкта або збільшення кількості та якості продукції (робіт, послуг), що випускаються таким об’єктом ОЗ, або

— на підтримку об’єкта у придатному для використання стані (відновлення працездатності об’єкта) та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. Тобто коли проведені роботи особливо не вплинули на функціональність об’єкта ОЗ та не змінили його первинні характеристики — по суті, відновили робочий ресурс об’єкта в тому ж вигляді, ніяк його не поліпшивши кардинально.

До речі, прикладами поліпшень у п. 31 Методрекомендацій № 561 названі:

а) модифікація, модернізація об’єкта ОЗ з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) упровадження ефективнішого технологічного процесу, який дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшує кількість місць (площа) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) або умови їх виконання.

Тож у підприємств достатньо засобів, аби відмежувати ремонт від поліпшення. Про те, як це зробити, ми докладно поговоримо у наступній статті сьогоднішнього номера.

Податковий облік

В податково-прибутковому обліку головний орієнтир — бухоблік.

Відтак, операції з ремонтів чи поліпшень ОЗ відображаються в податково-прибутковому обліку за бухобліковими правилами. Тобто якщо йдеться про поліпшення, витрати на «поліпшувальні» заходи буде капіталізовано, і вони вплинуть на фінрезультат тільки через амортизацію поліпшених ОЗ. І вже тоді високодохідники будуть визначати «амортизаційні» різниці щодо поліпшених ОЗ згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ. Якщо ж ідеться не про поліпшення, а про ремонт, «ремонтні» витрати вплинуть на фінрезультат так само, як і в бухобліку — будуть відображені у складі «поточних» витрат.

Виняток із цього правила тільки один — якщо ремонтуються невиробничі ОЗ. Для них починаючи з 01.01.2017 р. передбачено особливе «ремонтне» правило. В такому випадку бухобліковий фінрезультат високодохідника збільшується на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів ( п. 138.1 ПКУ). Тобто

витрати на ремонт і поліпшення невиробничих ОЗ високодохідник не може враховувати при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Їх не можна відображати не тільки у випадку «прямого» бухоблікового відображення у складі «поточних» витрат. Якщо витрати на поліпшення невиробничого ОЗ капіталізовано, опосередковано врахувати їх у зменшення фінрезультату теж не вийде. Адже витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ не підлягають амортизації ( п.п. 138.3.2 ПКУ). Докладно про ремонт невиробничих ОЗ читайте у статті на с. 14 сьогоднішнього номера.

ПДВ-облік ремонтів/поліпшень не містить якихось суттєвих особливостей. Якщо ідеться про підрядні ремонтні роботи, ПН (належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН) дає право на податковий кредит. При цьому якщо ОЗ використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, компенсаційні ПДВ-зобов’язання нараховувати не потрібно.

На завершення наведемо наш традиційний приклад.

Приклад. Підприємство здійснило ремонт: (а) адміністративної будівлі підрядним способом на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.); (б) комп’ютера з відділу збуту власними силами на суму 1200 грн. Крім того, підприємство здійснило поліпшення: (а) підрядним способом автомобіля адміністративного призначення на суму 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.); (б) виробничого обладнання власними силами на суму 1700 грн.

Облік ремонтів і поліпшень ОЗ

Ви самі бачите, що в обліку ремонтів/поліпшень ОЗ у загальному випадку немає нічого складного. Рухаємося далі!

висновки

• Ремонтом ОЗ є заходи, спрямовані на підтримку ОЗ в робочому стані, а поліпшенням — збільшення очікуваних економічних вигод від експлуатації ОЗ.
• Витрати на ремонт ОЗ уключаються до «поточних» витрат, а витрати на поліпшення ОЗ — збільшують первісну вартість поліпшеного ОЗ.
• Витрати на ремонт і поліпшення невиробничих ОЗ не можна ураховувати у зменшення фінрезультату для цілей оподаткування податком на прибуток.

Нестеренко Максим,

податковий експерт