Підприємство роздрібної торгівлі веде облік товарів на субрахунку 2821 «Товари в торгівлі», а націнки — на субрахунку 2851 «Торгова націнка». Згідно з обліковою політикою товари при вибутті оцінюються за методом ФІФО. Плануємо перейти на облік в іншій програмі, яка не підтримує субрахунок 285. Чи можна не використовувати його, а обліковувати тільки на субрахунку 282?
Методи вибуття запасів
Запаси при вибутті оцінюють за одним із методів, наведених у п. 16 НП(С)БО 9.
Серед них є методи:
— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
— ціни продажу.
Метод, який застосовуватиметься, підприємство визначає власною обліковою політикою.
Щодо ФІФО
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюють за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 20 НП(С)БО 9).
Якщо підприємство веде облік за методом ФІФО, то товари, що є у продажу в магазинах, за собівартістю обліковує на субрахунку 282. Причому субрахунок 285 не застосовує.
Щодо ціни продажу
Оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів (п. 22 НП(С)БО 9). Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.
Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари визначають як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
