У ч. 4 ст. 121 КЗпП зазначено, що дні відрядження варто оплачувати згідно з умовами трудового чи колективного договору, але не нижче за середню заробітну плату. Середній заробіток обчислюють відповідно до Порядку № 100.
З 12 грудня 2020 року діє оновлена редакція Порядку № 100, тому розрахунок середнього заробітку, у т.ч. і для оплати днів відрядження, здійснюють за новими правилами. Далі про це — докладніше
Нові правила обчислення середнього заробітку
З метою оплати днів відрядження середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).
А якщо протягом таких останніх 2 календарних місяців працівник не працював, то середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.
Наприклад, якщо в лютому працівника направлено у відрядження, а у січні та грудні він не працював (скажімо, була відпустка без збереження зарплати на час карантину), то середню зарплату слід обчислювати із сумарного заробітку за жовтень і листопад.
Проте якщо й у жовтні та листопад працівник не працював, тоді потрібно керуватися положеннями п. 4 Порядку № 100, зокрема:
«…якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу».
До того ж під час визначення розрахункового періоду візьміть до уваги, що в абз. 2 п. 2 Порядку № 100 передбачено таке: якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховують до розрахункового періоду як повний місяць.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: