Маємо намір перевести працівника з основного місця роботи на роботу за зовнішнім сумісництвом. Як відобразити таке переведення в Податковому розрахунку?
(лист ПФУ)
Наталія Сабадаш, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Передмова
На практиці склалися два підходи для оформлення зміни зайнятості працівника з основного місця роботи на сумісництво:
- звільнення-прийняття;
- переведення.
Зазвичай на практиці більше схиляються до застосування переведення. Головний аргумент: щоб не виплачувати компенсацію за невикористану відпустку при звільненні. Та і працівник може бути проти варіанта, який передбачає звільнення.
Проте скажемо відразу: в цій ситуації слід враховувати не тільки побажання працівника, а ще й вимоги податкового законодавства, а саме правил заповнення Податкового розрахунку, який має тільки єдиний варіант — звільнення-прийняття. Далі пояснимо.
Переведення: чому «ні»?
Статтею 32 КЗпП1 врегульовано переведення працівника на іншу роботу. Тобто під переведенням слід розуміти доручення працівнику іншої (нової) роботи або зміну місця роботи з ініціативи роботодавця. Така думка підтверджується і в п. 31 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судових спорів» від 06.11.1992 № 9. При цьому ВСУ уточнює, що переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
А в нашому випадку йдеться не про іншу роботу, а про зміну зайнятості: основне місце роботи стає сумісництвом (або навпаки). Це питання в КЗпП окремо не врегульовано. Тобто трудове законодавство не визначає зміну зайнятості з основного на сумісництво як переведення (що правильно), але при цьому додаткового не пояснює, як це зробити.
Однак, проаналізувавши законодавство й роз’яснення відомств, робимо висновок, що переведення неможливе.
<…>
Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
