Збереження відпустки: як це відбувається?

Однією з підстав для звільнення працівника може бути переведення з його згоди на інше підприємство (п. 5 ст. 36 КЗпП). Розірванню трудового договору на такій підставі завжди передують тристоронні переговори (обмін листами) керівників підприємств, причетних до переведення, і працівника. Якщо усіх усе влаштовує, працівник подає нинішньому роботодавцеві заяву про звільнення у зв’язку з переведенням на інше підприємство.

Перевагою звільнення на цій підставі для працівника є можливість зберегти невикористану відпустку. Звільняючись за переведенням, працівник має право за своїм бажанням грошову компенсацію за невикористані дні щорічної (основної та додаткової) відпустки не отримувати на руки, а вимагати перерахувати на рахунок нового роботодавця (див. ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки*). У цьому випадку він отримує низку переваг.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

По-перше, в стаж роботи, що надає право на щорічну відпустку на новому місці роботи, зараховується період, за який працівник не використав дні відпустки у колишнього роботодавця (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки). По-друге, працівник зможе скористатися щорічною відпусткою повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи у нового роботодавця (ч. 1 ст. 81 КЗпП і п. 8 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Таким чином, звільнення за переведенням дає працівникові шанс — заморозити невикористану у колишнього роботодавця відпустку при звільненні і скористатися нею вже на новому місці роботи.

Розбираємося, як це працює.