Після 1 серпня 2026 року завершується трирічний цикл з моменту відновлення відліку строків давності (згідно із Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану ” від 30.06.2023 № 3219-ІХ (далі – Закон № 3219) після «воєнної паузи».
Починаючи з цієї дати, податкові органи втрачають право призначати перевірки за «законсервовані» 2020-2022 роки, а часовий горизонт більшості нових перевірок суттєво звужується і повертається до стандартних 1095 днів.
З 18 березня 2020 року через COVID-карантин, а згодом з 24 лютого 2022 року через воєнний стан, перебіг строків давності для податкових перевірок був зупинений (на підставі п.п. 52-2 та 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Законом України № 3219 з 1 серпня 2023 року для більшості перевірок цей перебіг було відновлено. Проте утворився трирічний перехідний ефект через накопичену раніше паузу. Саме 1 серпня 2026 року цей етап вичерпується. До цього дозволеного трирічного вікна потрапляють:
– річна звітність: 2023, 2024 та 2025 роки;
– квартальна звітність: II, III та IV квартали 2023 року, весь 2024 і 2025 роки, а також І та II квартали 2026 року;
– місячна звітність: звітні місяці з липня 2023 року по червень 2026 року включно (а також липень 2026 року, за яким граничний строк звітування припадає на серпень).
Усе, що було подано до липня-серпня 2023 року (зокрема, весь період ковідно-воєнного заморожування 2020-2022 років), з 1 серпня 2026 року стає юридично недосяжним для звичайних перевірок за ст. 102 ПКУ.
Існують винятки щодо повернення часового горизонту (1095 днів) у кількох специфічних випадках, визначених законом:
ТЦО та КІК: для контрольованих операцій (трансфертне ціноутворення) та контрольованих іноземних компаній базовий строк давності становить 2555 днів (згідно зі ст. 102 ПКУ). Для цих операцій ковідно-воєнний «шлейф» триватиме ще дуже довго.
Неподання декларації: якщо звітність за якийсь період взагалі не подавалася, ДПС має право провести перевірку та самостійно визначити суму податкових зобов’язань без будь-яких обмежень строками давності (п. 102.2 ПКУ).
Уточнюючі розрахунки (УР): подання будь-якого УР повністю обнуляє і запускає новий трирічний строк (1095 днів) відліку з дня його подання, але виключно для тих показників, які коригувалися.
Зарплатні податки та ЄСВ: щодо перевірок правильності нарахування ЄСВ строки давності взагалі відсутні (відповідно до Закону про ЄСВ). Для ПДФО та військового збору діють загальні строки, проте через специфіку захисту інтересів застрахованих осіб контроль за ними завжди прискіпливіший.
Судове рішення у кримінальній справі: строки давності не застосовуються виключно тоді, коли судом винесено обвинувальний вирок у кримінальному провадженні щодо умисного ухилення від сплати податків, або якщо справу закрито за нереабілітуючими обставинами. Наявність лише відкритого (кримінального) провадження без вироку суду строки за ст.102 ПКУ не скасовує.
Нагадуємо, що Законом України ”Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших закодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки” від 20.03.2023 р. № 2970-IX (далі – Закону № 2970) було внесено зміни до ст. 44 ПКУ які збільшили строк зберігання документів, пов’язаних з обчисленням податків, з 3 років (1095 днів) до 5 років (1825 днів) для звичайних підприємств.
Попри неможливість перевірки самих податків, бізнес зобов’язаний зберігати первинні документи за ці роки щонайменше 5 років із дня подання відповідної звітності. Якщо підприємство вирішить, що «строки перевірок минули, можна все викинути», і знищить первинку 2021-2022 років, підприємство може отримати штрафи за незабезпечення зберігання документів (наприклад, під час перевірки поточних періодів або за запитом ДПС).
Окрім того, відкритими до перевірки залишаються 2023-2024 роки.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
