Нині практика надання й отримання поворотної фінансової допомоги (т. зв. безпроцентної позики) неабияк поширена. Адже це дуже хороший спосіб поповнити обігові кошти, особливо коли на те є нагальна потреба. Тонкощі обліку й оподаткування такої фіндопомоги прямо залежать від того, хто й кому її надає. Не останню роль відіграє й те повернено допомогу чи ні.
Отож, стисло розгляньмо, які податково-облікові наслідки створює поворотна фінансова допомога
Згідно з ПКУ поворотна фінансова допомога (ПФД) — сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
Суб’єкт господарювання (підприємство чи підприємець) може як отримувати, так і надавати ПФД. Своєю чергою, розмір такої допомоги законодавчо не обмежений. Детальніше про правила надання ПФД читайте в публікації «Поворотна фіндопомога на підприємстві: наводимо різкість»(тут також див. зразок Договору про надання ПФД).
Податково-облікові наслідки залежать від багатьох факторів. Розгляньмо їх.
Підприємство надає поворотну фінансову допомогу
У цій ситуації податково-облікові наслідки залежать від того, на якій системі оподаткування перебуває підприємство — надавач ПФД: на загальній чи спрощеній.
Крім того, не останню роль відіграє статус отримувача фіндопомоги: якщо ПФД отримує звичайна фізособа чи ФОП, то виникають наслідки у частині ПДФО.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
