Одним із дієвих та практичних інструментів залучення коштів є поворотна фінансова допомога. Проте, використовуючи його, треба врахувати певні нюанси, про які й проговоримо у статті.
Почнемо з визначень
Такого терміна, як «поворотна фінансова допомога», у цивільному законодавстві немає, це суто податковий термін (із ПКУ). Проте в нашому законодавстві діє перевага змісту правочину над його назвою. Тож ми не дивимося на те, що і як називається у ПКУ, а шукаємо у ЦКУ найближчий за змістом термін.
Поворотна фінансова допомога, визначення якої наводиться у пп. 14.1.257 ПКУ, відповідає безпроцентній позиці, яка надається у грошовій формі. Надання та повернення поворотної фінансової допомоги регулюється гл. 71 ЦКУ «Позика. Кредит. Банківський вклад».
Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає, а інша (позичальник) приймає кошти або інші речі. Позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду й такої самої якості.
У ПКУ для потреб оподаткування окремо виділено поняття «позика», «фінансовий кредит» та «поворотна фінансова допомога».
Позика — це кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальникові на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: