Підприємець досяг пенсійного віку. З 01.03.2017 р. йому призначено пенсію за віком. З’ясуємо, з якого місяця такій фізособі – пенсіонеру вже не потрібно сплачувати ЄСВ за себе

Правові й організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови і порядок нарахування та сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом про ЄСВ.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пунктами 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ.

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 цього Закону єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску.

Терміни сплати єдиного внеску для зазначених осіб встановлено в абзаці третьому частини восьмої ст. 9 цього Закону.

Обов’язки платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбачено пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ.

Відповідно до частини четвертої ст. 4 цього Закону з 2017 р. не тільки фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, а й фізичні особи — підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, наведеними нормами визначено дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску:

• наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда;
• факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Тобто критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактором отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у зазначеної особи статусу пенсіонера за віком, встановленого згідно з умовами, визначеними законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.

 Види пенсії

Законом про пенсійне страхування передбачено такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою; інвалідності з дитинства) та пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Пенсіонер — це особа, яка відповідно до вищезазначеного Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону про пенсійне страхування).

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону про пенсійне страхування, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та за наявності страхового стажу не менше 15 років

Згідно з абзацом сьомим частини другої ст. 5 зазначеного Закону винятково цим Законом встановлюються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи — підприємці, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до норм зазначеного Закону.

Тлумачення ст. 26 Закону про пенсійне страхування у частині визначення терміну «пенсіонер за віком» призвело до формування неоднозначної судової практики Вищого адміністративного суду України.

Зважаючи на наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ у взаємозв’язку зі ст. 26 Закону про пенсійне страхування, правову позицію з цього питання надано Верховним Судом України (далі — ВСУ) в постановах від 15.04.2014 р. у справах № 21-57а14 та № 21-70а14, відповідно до яких термін «пенсіонер за віком» в аспекті частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ включає в себе як осіб, які отримують пенсію за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (ст. 26 Закону про пенсійне страхування), так і осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах згідно зі ст. 55 Закону № 796 або ст. 13 Закону про пенсійне забезпечення, тобто до досягнення 60-річного віку.

Водночас не звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи — підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, на підставі частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ (постанова ВСУ від 15.04.2014 р. у справі № 21-59а14).

Отже, якщо фізична особа — підприємець незалежно від системи оподаткування досягла пенсійного віку та їй з 01.03.2017 р. призначено пенсію за віком, то останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, будуть січень та лютий 2017 р. Починаючи з березня 2017 р. сплачувати єдиний внесок зазначеній особі за себе не потрібно.

Розглянемо, яку саме суму єдиного внеску за січень та лютий 2017 р. необхідно сплатити фізичним особам — підприємцям з урахуванням системи оподаткування.

 Мінімальна та максимальна суми

Мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, встановленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (мінімальна сума у 2017 р. за місяць — 704 грн).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

 Максимальна величина бази нарахування ЄСВ

з 01.01.2017 р. — 40 000 грн

з 01.05.2017 р. — 42 100 грн

з 01.12.2017 р. — 44 050 грн

 Максимальна сума ЄСВ

з 01.01.2017 р. — 8 800 грн

з 01.05.2017 р. — 9 262 грн

з 01.12.2017 р. — 9 691 грн

 Мінімальна сума ЄСВ у 2017 р.

 Пільгові платники у 2017 р.

 Джерело: Журнал “Вісник. Офіційно про податки”