Попри непросту фінансову ситуацію все таки чимало підприємців, піклуючись про колектив, намагаються заохотити співробітників. Найкращі, найпродуктивніші, найкреативніші та інші най…, най…, най… отримають цінні подарунки. Традиційно такі приємні заходи приурочують до новорічно-різдвяних свят. Тож самий час пригадати пов’язані з ними обліково-податкові тонкощі.

Природа подарунку

Відразу зауважимо, що на практиці трапляються випадки, коли надання того чи іншого дарунка у негрошовій формі прописано у колективному чи трудовому договорі, наприклад, в якості винагороди за високі показники праці. Такі подарунки розглядають як складові фонду оплати праці із відповідним оподаткуванням та відображенням в бухгалтерському обліку (аналогічно зарплаті). Надалі, для зручності, будемо називати такі подарунки зарплатними, але при цьому триматимемо в умі, що за канонами Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР вони хоч і входять до ФОП, але не в якості основної чи додаткової зарплати, а як інші заохочувальні виплати.

Якщо ж подарунок не пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівником та не є винагородою за ЦПД його вважають додатковим благом і до фонду оплати праці, відповідно не включають.

 Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування з податку на прибуток, як відомо, є прибуток, сформований за даними фінансової звітності та скоригований на різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ (п. 134.1 ПКУ). Оскільки вартість будь-яких подарунків працівникам в бухобліку відноситься до складу витрат, а також з огляду на те, що різниць при даруванні не виникає, база оподаткування цілковито визначається на підставі бухгалтерського фінрезультату.

 ПДВ

Подарунком зазвичай виступає спеціально придбана з метою дарування річ. Тож надалі саме такий варіант і розглядатиме й не торкатимемося специфічних випадків, як-то дарування власних необоротних активів або самостійно виготовлених товарів (послуг).

Дарування потрапляє під визначення терміну «постачання товарів» (пп. 14.1.191 ПКУ), тому така операція є об’єктом оподаткування ПДВ за п. 185.1 ПКУ. При цьому база оподаткування визначається виходячи з договірної вартості товарів–подарунків, але не нижче ціни їх придбання — п. 188.1 ПКУ. Оскільки договірна вартість у нашому випадку дорівнює нулю, податкові зобов’язання з ПДВ слід визначати на базі ціни придбання.

Дана операція оформлюється двома податковими накладними (п. 15 Порядку № 1307):

1) на постачання товарів неплатнику ПДВ за фактичною (нульовою) ціною постачання. Таку накладну не надають отримувачу й оформлюють із зазначенням типу причини — «02» (складена на постачання неплатнику ПДВ). У графі “Отримувач (покупець)” зазначається “Неплатник”, а у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “100000000000”(п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307);

2) на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною. Таку накладну покупцеві також не надають. У ній вказують тип причини «15», а у рядках, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає власні дані.

         Якщо подарунок входить до фонду оплати праці в якості заохочувальних виплат, надання яких передбачено колективним або трудовим договором, то вважаємо, що першу, тобто «нульову» податкову накладу, можна оформити й з типом причини «03» (складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку). Хоча, вважаємо, що не буде помилкою якщо й у цьому випадку вказати тип причини «02».

Але це ще не все. Якщо подарунок не є зарплатним, операція з його дарування не відноситься до господарської діяльності. Тож спрацьовує пп. «г» п. 198.5 ПКУ, яким, нагадаємо, передбачено: якщо товари (послуги) призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства платник податку повинен нарахувати технічні податкові зобов’язання, виходячи з вартості придбання товарів (послуг). При цьому не пізніше останнього дня звітного періоду слід оформити й зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. У такій накладній у графі “Отримувач (покупець)” зазначають власне найменування (П.І.Б.), у рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” — умовний ІПН “600000000000”, а у верхній лівій частині — тип причини «13» (п. 11 Порядку № 1307). Одним словом, виходить, що ПКУ напряму передбачене подвійне оподаткування однієї й тієї ж операції!

         Інша справа, якщо подарунок зарплатний. Тоді його надання входить у рамки господарської діяльності й пп. «г» п. 198.5 ПКУ не підключається, відповідно, подвійного оподаткування не буде. Тож надання зарплатних подарунків з точки зору оподаткування виглядає більш вигідним. Утім, аби убезпечити себе, варто закріпити умови про надання подарунків у колективному та/або трудовому договорі.

 ПДФО

Варіант 1 — подарунок не входить до фонду оплати праці. Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального оподатковуваного доходу не включається вартість подарунків в натуральній формі в межах 50% від однієї мінзарплати в розрахунку на місяць, встановленої станом на 1 січня звітного податкового року. У 2016 році неоподатковувана сума становить 689 грн. У ф. № 1ДФ такий дохід відображають з ознакою «160» (тут і далі див. Довідник ознак доходів, наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженому наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4).

Якщо вартість подарунка перевищує вказану величину (для 2016 р. — 689 грн), із суми перевищення слід утримати ПДФО за ставкою 18%. При цьому базу оподаткування слід збільшити на натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ — 1,219512. В ф. № 1ДФ суму вказаного перевищення зазначають з ознакою доходу «126». При цьому вартість подарунків, на наш погляд, слід брати, виходячи з їх первісної вартості, визначеної за правилами П(С)БО 9 «Запаси».

Перерахувати податок з оподатковуваного доходу слід не пізніше банківського дня, що настає за днем нарахування (надання) такого доходу (пп. 168.1.4 ПКУ).

Варіант 2 — зарплатний подарунок. Відразу нагадаємо: що зарплата для цілей розділу IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» — це не тільки основна і додаткова зарплата, але й заохочувальні та компенсаційні виплати, які надаються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму (пп. 14.1.48 ПКУ). Таким чином, зарплатний подарунок у контексті розділу IV ПКУ є зарплатою. Відтак, переконані, що податківці наполягатимуть на його оподаткуванні у тому ж порядку як і решта зарплати, тобто без урахування пп. 165.1.39 ПКУ. Виходить вся вартість подарунку буде оподатковуватися за ставкою 18% на підставі пп. 164.2.1 ПКУ та відображатися у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «101». Звісно ж, база оподаткування визначатиметься з натуральним коефіцієнтом — 1,219512.

Зверніть увагу!

У графах 3 та 3а ф. № 1ДФ дохід слід відображати з урахуванням натурального коефіцієнта. Про це неодноразово згадували у своїх роз’ясненнях і податківці (див., наприклад лист ГУ Міндоходів у Полтавській області від 14.11.2013 р. № 1486/10/16-31-17-01-21).

 Військовий збір

Цей платіж утримують за ставкою 1,5%. Об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Тож усе просто: якщо з вартості подарунка утримується ПДФО, то з неї утримується військовий збір і навпаки — якщо ПДФО не утримується, не треба сплачувати й військовий збір. Сплата збору здійснюється у тому ж порядку та в ті ж строки, що й ПДФО.

Єдиний нюанс: об’єкт оподаткування військовим збором визначають без урахування натурального коефіцієнта, визначеного в п. 164.5 ПКУ, оскільки п. 16-1 підрозділу 10 р. XX ПКУ його застосування не передбачено.

 ЄСВ

Як напряму випливає з пп. 5 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р.№ 449, при визначенні виплат, що відносяться до основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплати, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

У свою чергу за пп. 2.3.2 Інструкції № 5 винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, у т.ч. в натуральній формі, відносяться до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, тобто з метою сплати ЄСВ входять до складу фонду оплати праці.

На цьому ж наголошують і податківці у підкатегорії 301.03 «ЗІР».

Отже, у разі надання подарунку працівникові незалежно від його природи (зарплатний чи незарплатний) на його вартість слід нарахувати ЄСВ за ставкою 22% (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). При цьому перерахувати суму нарахованого єдиного внеску слід у день надання подарунку (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЕСВ).

Натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, до бази нарахування ЄСВ не застосовують.

При нарахуванні ЄСВ врахуйте обмеження у вигляді максимальної величини бази нарахування ЄСВ, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у грудні 2016 р. — 40000 грн). Якщо сумарний дохід, наприклад зарплата + вартість подарунка перевищують цю величину, на суму перевищення ЄСВ не нараховують.

Бухоблік

Усі бухгалтерські проведення та розрахунки, пов’язані з наданням подарунку, покажемо в таблицях 1 та 2. Припустимо вартість подарунку становить 5000 грн і загальна сума місячного доходу працівника не перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Також наголосимо: з подарунка неможливо «відкусити» утримані суми ПДФО та військового збору. Тому ці утримання фактично здійснюються за рахунок найближчого оподатковуваного грошового доходу, наприклад, зарплати. Утім, зарплата може нараховуватися кількома дням пізніше за дарування подарунку, тож пильнуйте, за граничним строками перерахування ПДФО, військового збору та ЄСВ, про які ми говорили вище.

Таблиця 1

Облік надання незарплатного подарунку працівникові від роботодавця

Таблиця 2

Облік надання зарплатного подарунку працівникові від роботодавця

Автор: iFin