Концепція для створення та користування криптовалютою у світі – це, по-перше: анонімність як власника криптовалюти, так і операцій, які здійснені за допомогою криптовалюти; по-друге: можливість заробити високі відсотки на різниці купівлі/продажу або за зберігання активу на довгостроковій перспективі; по-третє: можливість проводити розрахунки без будь-яких лімітів на суму операцій та значно швидше, зручніше й легше, ніж це можна зробити у фіатній валюті (у законний платіжний засіб). Це також є основними критеріями шаленої популярності криптовалюти у світі.
Криптовалюта вже давно не є чимось екзотичним або виключно технологічним феноменом. Вона стала частиною фінансового світу, що вимагає від державного регулювання визначення чітких правил гри, особливо у сфері оподаткування. Україна, яка стрімко розвивається в напрямі цифрової економіки, також стоїть перед завданням адаптації своєї податкової системи до нових викликів.
Однією зі спроб унормувати оподаткування є проєкт Закону № 10225 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні”, який зареєстрований на сайті парламенту 8 листопада 2023 року. Зокрема, пропонують такі ставки для оподаткування: 18 % з інвестиційного прибутку та військовий збір – 1,5%.
Звісно, з огляду на вказане вище криптовласники дуже скептично сприймають спроби держави унормувати питання з оподаткування криптовалюти. Адже в разі, якщо операції з криптовалюти оподатковують, то для них мають бути чіткі правила гри й гарантії захисту їх права на криптовалюту.
Обурення власників цифрових активів є доволі аргументованими, тому що не вибудовуються сприятливі умови для здійснення криптобізнесу, адже насправді досить не зрозумілим є те, як держава може захистити криптоінвестора від будь-яких посягань на його криптогаманець із боку інших осіб. Та й узагалі, незрозумілим навіть є те, як дане правопорушення може розслідуватися правоохоронними органами в сучасних реаліях у випадку втрати активу в результаті кібератак на платформу обміну криптовалюти. Складність полягає в тому, що будь-яка транзакція криптовалюти сама собою є зашифрованою та закритою в межах відповідної транзакції. Також невідомо, яким саме чином державні органи взаємодіятимуть з організаціями чи криптообмінниками, за якими верифікація особи (KYC) для реєстрації криптогаманця є необов’язковою. Тобто за законопроєктом відсутнє стимулювання криптовласників сплачувати податки в Україні.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
