Як свідчить практика, інколи виникають ситуації, коли інтереси учасників цивільних правовідносин вимагають «виходу» за межі встановлених законодавством загальних строків позовної давності. Саме про ці випадки та способи здійснення бажаного поговорімо в нашій публікації, але насамперед згадаймо декілька основних моментів
Перебіг строку позовної давності розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ). До подій, пов’язаних із початком перебігу строку позовної давності, належать загальні та спеціальні підстави, які визначають цей момент. За загальним правилом, перебіг позовної давності розпочинається від дня настання першої з таких подій (ч. 1 ст. 261 ЦКУ):
1) особа дізналася про порушення свого права;
2) особа мала реальну можливість довідатися про порушення свого права;
3) особа довідалася чи могла довідатися про особу, яка його порушила.
Окрім загальної позовної давності (3 роки відповідно до ст. 257 ЦКУ), передбачено ще й спеціальну позовну давність (ст. 258 ЦКУ), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.
Так, згідно із ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
- про стягнення неустойки (штрафу, пені);
- про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації;
- про переведення на співвласника прав й обов’язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);
- у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
- про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
- у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
- про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
- про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
