Як відомо, відвідування судових інстанцій — задоволення не безкоштовне. Майбутні витрати підприємства щодо ведення справ у судах складно точно спрогнозувати, однак попередня оцінка необхідна.
Наша публікація стане в пригоді головним бухгалтерам, які так чи інакше беруть участь в ухваленні рішення про порушення судового процесу, у розрахунку, документальному підтвердженні й обліку судових витрат
Під час подання позову до суду кожна зі сторін має надати попередній розрахунок судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв’язку з розглядом справи (ст. 134 ГПК, ст. 124 ЦПК). Цей розрахунок не буде остаточним, він може «зрости» або «зменшитися» під час розгляду справи. Якщо такий розрахунок не надати, згодом суд може відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат (за винятком сплаченого судового збору).
Тож, розгляньмо детальніше, які види судових витрат передбачає законодавство та як вони можуть розподілятися між учасниками судового процесу.
Види судових витрат
Види судових витрат, яких зазнають учасники судового процесу, установлені процесуальними кодексами України (ст. 123 ГПК, ст. 133 ЦПК, ст. 132 КАС), зокрема — це:
- судовий збір;
- витрати, пов’язані з розглядом справи.
Щодо судового збору — усі кодекси одностайно відсилають нас до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі — Закон про судовий збір). А ось види витрат, пов’язаних із розглядом справи, кожен із кодексів розглядає окремо.
Бухгалтерам, специфіка роботи яких далека від судового провадження, важливо розуміти, що види судових витрат регулюватиме відповідний кодекс (ЦПК або ГПК, або КАС) — залежно від вибору позивачем тієї чи іншої судової юрисдикції (тобто компетенції судових органів із розгляду цивільних або господарських, або адміністративних справ).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
