Вирішили надати поворотну фінансову допомогу «дружній» фізособі або своєму працівнику? З точки зору права, ви маєте справу з договором позики. Як правильно оформити цю операцію? Які податкові наслідки будуть у такій ситуації? Чи можна простити заборгованість за позикою? Про це і не тільки читайте далі.
6.1. Договір позики: важливі моменти
Укладаємо договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ). Із цього положення доходимо висновку, що предметом договору позики можуть бути:
1) грошові кошти;
2) інші речі, визначені родовими ознаками (тобто такі, що мають ознаки, властиві всім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою).
ЦКУ не встановлює жодних обмежень за сумою грошових коштів або кількістю речей, які можуть надаватися в позику, а також за цілями їх використання.
Сьогодні ми зосередимо свою увагу на грошових позиках, залишивши «за кадром» речі, визначені родовими ознаками.
[tip]Договір позики вважається укладеним з моменту передачі позичальникові грошей [/tip]
Тому в цьому випадку недостатньо, щоб сторони договору просто домовилися про його умови, а важливо, щоб при цьому відбулася фактична передача грошових коштів. Тільки після цього у сторін виникають взаємні права та обов’язки.
Схожою є ситуація і на завершальному етапі. Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦКУ позика вважатиметься повернутою в момент повернення позикодавцеві грошових коштів.
<…>
Автор : Вороная Наталія, редактор, Савченко Олена, експерт з питань оплати праці, Чернишова Наталія, податковий експерт
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: