Резонансний лист ДПСУ від 04.07.2022 р. № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 широко обговорює юридична спільнота, він викликає занепокоєння суб’єктів підприємницької діяльності. Мова про ситуацію, коли грошові кошти від нерезидента за надання йому послуг українськими підприємцями (наприклад, IT-консультантами) надходять і залишаються на їх іноземних рахунках. Тож, на думку ДПС, до таких підприємців застосовують ЗЕД-пеню, а сам дохід оподатковують у загальному порядку (18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору замість єдиного податку зі ставкою 2 % або 5 %). Постає питання щодо законності цих вимог.
Історія питання
Передумовою виникнення аналізованого листа ДПСУ від 04.07.2022 р. № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 стало Положення № 5, спрямоване на реалізацію валютного контролю у сфері операцій резидентів з експорту. Зокрема, у п. 16 зазначеного Положення № 5 передбачено таке:
З документа
Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент – суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента – суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі – резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента – суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові – стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента – суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім пункту 16 розділу I цього Положення.
На підставі зазначеного виходить, що розрахунки за результатами експорту товарів, робіт і послуг суб’єктом підприємницької діяльності потрібно здійснювати виключно з використанням рахунка такого суб’єкта, відкритого в банку.
Натомість вільне відкриття підприємцями зарубіжних банківських рахунків та проведення розрахунків через них стало можливим унаслідок валютної лібералізації та не було обмежено навіть під час воєнного стану. Власне, це визнає і податкова служба у роз’ясненні далі, проте робить нелогічні висновки
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
