Народні депутати прийняли Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (законопроект № 7251).
Закон розроблено з метою оптимізації порядку взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану, а також забезпечення належного рівня гнучкості трудових відносин у зв’язку з наявними законодавчими прогалинами у регулюванні трудових відносин.
Зокрема, Закон:
1) встановлює, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу;
2) врегулював питання виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини;
3) відшкодовує працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії за окремим механізмом;
4) дозволяє здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану.
5) встановити строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки;
6) конкретизує порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнити порядок надання щорічної основної відпустки;
7) визначили поняття сумісництва;
8) передбачили порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
9) ввели додаткову підставу для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці;
10) запровадити додаткову підставу для звільнення працівника – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників;
11) визначили особливості проходження служби державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.
Військова агресія проти України зумовила виникнення та збільшення суттєвих проблем, пов’язаних з ефективною організацією трудових відносин в Україні, які до цього не існували або ж залишалися поодинокими у довоєнний час, тому Верховна Рада України оперативно та систематично адаптує трудове законодавство до викликів воєнного стану задля підвищення ефективності у взаємодії роботодавців та людей найманої праці.
На думку авторів законодавчої ініціативи, закон створить умови для належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу, шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, подолання старих законодавчих прогалин та колізій у правозастосуванні, оперативного залучення працівників до виконання роботи з урахуванням забезпечення їх трудових гарантій.