Війна війною, а наші податківці останніми роками вийшли на новий рівень. Завдяки укладеним міжнародним угодам вони отримали можливість активно перевіряти операції між українськими та закордонними суб’єктами господарювання. Тобто застосовують інформацію, отриману від закордонних колег, і вже є судова практика з цього питання. Покажемо на прикладі!

* Постанова ВС від 18.03.2025 у справі №500/1744/24.

Позика від нерезидента і застосування зниженої ставки податку до процентів

ГУ ДПС провело позапланову перевірку українського ТОВ (на підставі пп. 78.1.1 ПКУ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України щодо повноти нарахування та сплати податків при виплаті компанії-нерезиденту LUNULI №HOLDINGS LIMITED (Кіпр) доходів із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2019 до 31.12.2020 — з урахуванням матеріалів, отриманих від міністерство фінансів Республіки Кіпр.

Перевіркою встановлено здійснення ТОВ виплати за договором позики №1 від 22.01.2019, укладеним між ТОВ (позичальник) та кіпрською компанією (позикодавець). За умовами договору, ТОВ в охоплений перевіркою період отримало позику від зазначеного нерезидента, а саме: у 2019 році в розмірі 17,6 млн дол. США та у 2020 році в розмірі 3,7 млн дол. США.

При цьому за перевірений період ТОВ на виконання умов договору позики виплатило проценти за користування позикою. Проценти — дохід оподатковуваний (пп. «а» пп. 140.4.1 ПКУ), і українська компанія сплатила за нерезидента податок при їх виплаті. Але із застосуванням зменшеної ставки податку в розмірі 2% у 2019 роді та 5% у 2020 році (за умовами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Республікою Кіпр). Ці податки були утримані зі суми процентів, виплачених на користь юрособи-нерезидента.

Нібито все зрозуміло, легально та прозоро. Нерезидент отримав дохід, із нього сплачено податок. Так, за зниженою ставкою, але це прямо передбачено міжнародним договором, ратифікованим Україною.

Що ж викликало запитання у податківців і чому вони запідозрили «нереальність» таких операцій? Вони вирішили, що нерезидент не є кінцевим бенефіціаром такого доходу, і що насправді ситуація була зовсім інша (а нерезидент був лише посередником).

Призначенню перевірки передувало листування ДПСУ та компетентного органу Республіки Кіпр. Було встановлено, що бенефіціарним (100%) власником кіпрської компанії (позикодавця) є громадянин України. Також уповноваженими особами цієї компанії, які мали право підпису договорів позики, були громадяни України, які діяли на підставі спеціальної довіреності. Інших працівників компанія-нерезидент не мала.

Ба більше, з’ясувалося, що кіпрська компанія володіє корпоративними правами (50%) в українському ТОВ (позичальнику), таким чином, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ є громадянин України — КБВ (50% — непрямий вирішальний вплив).

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!