Звітний рік добігає кінця, а значить наближається час для проведення річного перерахунку ПДФО за наслідками 2016 року. Оскільки цьогоріч діяла єдина ставка оподаткування зарплати – 18%, на результат перерахунку–2016 окрім звичайних помилок впливатиме лише право на застосування податкової соціальної пільги протягом кожного місяця у звітному році. Утім, давайте про все по порядку.
Із якою метою проводять річний перерахунок
Перед усім зауважимо: здійснення річного перерахунку є обов’язком, а не правом роботодавця (пп. 169.4.2 ПКУ). Причому такий перерахунок стосується доходів усіх найманих працівників (як основних, так і сумісників), крім тих, що звільнилися протягом звітного року. Це й зрозуміло, адже звільнення — окрема підстава для перерахунку, результати якого враховують при остаточному розрахунку з працівником.
Оскільки йдеться про річний перерахунок, його проводять при нарахуванні зарплати працівникам за грудень звітного 2016 р. До перерахунку включаються всі місяці звітного року з січня по грудень, або всі місяці після прийняття працівника на роботу, якщо ця подія сталася в поточному році.
По суті річний перерахунок – це самостійна перевірка податковим агентом сум нарахованих протягом календарного року доходів у вигляді зарплати та наданих податкових соцпільг окремо за кожний місяць звітного року.
Зверніть увагу!
Зарплата для цілей р. IV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПКУ). Тож річний перерахунок стосується саме таких виплат.
Перерахунок ПДФО здійснюють з метою:
- перевірки правильності нарахування податку за звітний податковий рік;
- перевірки права застосування податкової соцпільги протягом кожного місяці звітного року — чи не перевищено граничний розмір доходу, який дає право на застосування податкової соцпільги (у 2016 році – 1930 грн.), чи є підстави для її застосування.
Пояснимо як перерахунок може вплинути на право застосування соцпільги. Протягом року працівникові можуть нараховуватися доходи, що припадають на два й більше місяців, наприклад, відпускні, матдопомогу тощо. Протягом року такі доходи оподатковуються разом із основною зарплатою в місяці їх нарахування. Перерахунок же передбачає віднесення таких доходів до періодів, за які їх нараховували. Розглянемо приклад.
Приклад.
Працівникові встановлено оклад в розмірі 1700 грн. Він має право на застосування звичайної податкової соцпільги (для 2016 р. – 689 грн). Протягом 2 днів у червні та 12 днів у липні він перебував у відпустці. Середньоденний заробіток при розрахунку відпускних становив 70 грн.
Відповідно заробіток працівника становив:
у червні: 1530 грн (зарплата) + 980 грн (відпускні) = 2510 грн;
у липні: 540 грн (зарплата).
Оскільки сумарний дохід за червень перевищує граничну суму доходу, що дає право на застосування соцпільги (для 2016 г. – 1930 грн), працівник втрачає право на таку пільгу у червні. Відтак сума утриманого ПДФО становитиме:
у червні: 2510 грн х 18% = 451,8 грн;
у липні: 0 грн (з урахуванням соцпільги).
Разом – 451,8 грн.
Тепер проведемо перерахунок доходів за вказані місяці, визначивши окремо дохід за кожен місяць шляхом віднесення їх до місяців, за які їх нараховано. У підсумку дохід у вигляді відпускних буде перерозподілено на 2 місяці, за які їх нараховано. Тобто до загального місячного доходу червня буде віднесено відпускні за 2 дні відпочинку у сумі 140 грн, до доходу за липень – відпускні за 12 днів в сумі 840 грн. Тоді за підсумками перерахунку сума утриманого ПДФО становитиме:
у червні: (1530 грн + 140 грн – 689 грн) х 18% = 176,58 грн;
у липні: (540 грн + 840 грн – 689 грн) х 18% = 124,38 грн.
Разом – 300,96 грн.
Як бачимо, у нашому прикладі результатом перерахунку є переплата ПДФО в сумі: 451,8 грн – 300,96 грн = 150,84 грн.
Звісно існують й інші випадки, коли перерахунок може вплинути на право застосування соцпільги в окремо взятому місяці звітного року. Наприклад, у листі від 19.02.2013 р. № 2972/0/51-12/17-1115 ДПСУ наголошує: у разі донарахувань будь-яких доходів, у т.ч. сум індексації за минулі періоди, при визначенні сум ПДФО такі донарахування слід відносити до відповідного місяця, за який вони до нараховуються. Те ж саме стосується й сторнування зайво нарахованих сум доходів.
Тож річний перерахунок дозволяє рівномірно розподілити доходи протягом року по місяцях, на які вони припадають (а не в яких їх нараховано).
Алгоритм річного перерахунку
Покроково розглянемо всі етапи перерахунку.
- Перевіряємо правильність нарахування ПДФО протягом року. Встановлюємо чи вірно визначено базу оподаткування, чи були підстави для застосування соцпільги, чи правильно утримано податок.
- Визначаємо суми місячних оподатковуваних доходів. Для цього відносимо доходи у вигляді зарплати до періодів, за які їх нараховано.
- Утримуємо податок із скоригованого (уточненого) доходу за кожен місяць. При цьому не забуваємо застосовувати податкову соцпільгу якщо місячний заробіток не перевищує граничну суму, що дає право на пільгу (1930 грн).
- Визначаємо остаточну суму ПДФО за рік. Для цього плюсуємо суми утриманого податку зі скоригованих при перерахунку доходів за кожен місяць звітного року.
- Порівнюємо суму податку після перерахунку із фактично утриманою протягом року сумою. У підсумку виникає переплата або недоплата податку, на яку, відповідно, зменшують або збільшують податкове зобов’язання з ПДФО, що підлягає сплаті з грудневої зарплати.
Якщо в результаті перерахунку виникла переплата ПДФО
Сума переплати, що виникла в результаті річного перерахунку, зменшує грудневе податкове зобов’язання працівника зі сплати ПДФО й, звісно, зобов’язання самого роботодавця (податкового агента) зі сплати податку за грудень. А от повернення з бюджету переплати з податку не передбачено. Як не передбачено й повернення суми зайво сплаченого податку самим працівникам. Мова про повернення зайво утриманого ПДФО працівникам може йти тільки у випадку, якщо це сталося в результаті допущеної роботодавцем помилки.
У формі № 1ДФ в графах 3а та 3 відображають фактично нарахований та виплачений дохід за IV квартал, а в графах 4а та 4 – суму нарахованого та сплаченого податку за мінусом переплати, що виникла в результаті річного перерахунку. Якщо в результаті віднімання переплати виходить від’ємна сума, її також можна відобразити в графі 4а ф. № 1ДФ зі знаком «–».
Якщо в результаті перерахунку виникла недоплата ПДФО
Як діяти в такому випадку напряму прописано у пп. 169.4.4 ПКУ. Сума недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу працівника (після його оподаткування) за відповідний місяць (у нашому випадку – за грудень), а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення недоплати. При утриманні недоплати з доходу працівника, на думку податківців (див. лист ДПАУ від 06.03.2012 р. № 8724/Я/17-1114), слід враховувати обмеження, встановлене ст. 128 КЗпП – загальний розмір всіх відрахувань із зарплати не може перевищувати 20%.
Коли сума податку перевищуватиме оподатковуваний дохід працівника, з якого можна утримати недоплату, в графі 4а ф. № 1ДФ слід відобразити суму податку, котру нараховано за результатами перерахунку, а до графи 4 потрапить лише сума фактично сплаченого податку.
При цьому зверніть увагу: при виявленні недоплати ПДФО штрафні санкції, передбачені ч. 1 п. 127.1 ПКУ, не застосовуються за умови, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку виявляється податковим агентом самостійно при проведенні перерахунку та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року — ч. 3 п. 127.1 ПКУ.
Відповідальність за непроведення річного перерахунку
Чинним законодавством не передбачено відповідальності за нездійснення податковим агентом річного перерахунку сум доходів і сум податкової соцпільги, якщо у результаті цього не виникло недоплати податку та відсутні помилки в звітності (категорія 103.26 «ЗІР»).
Коли ж під час проведення перевірки контролюючий орган виявляє недоплату, яка виникла у результаті нездійснення податковим агентом перерахунку сум доходів і сум податкової соціальної пільги, такий контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, яку повинен сплатити податковий агент та застосовує штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ПКУ. Крім того у разі виявлення помилок (недостовірних відомостей) у ф. № 1ДФ податковому агенту загрожує штраф за п. 119.2 ПКУ.
Джерело: iFin