17 серпня 2023 року набрали чинності Закон № 3275 та Указ № 451, унаслідок чого воєнний стан продовжено на 90 діб до 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року. З огляду на зазначене роботодавці мають урахувати, що це може вплинути на робочий час і час відпочинку працівників. Далі говоримо докладніше.
Трудові відносини в умовах воєнного стану
Передусім нагадаємо, що на період воєнного стану трудові відносини регулюються не лише КЗпП й іншими законодавчими актами з питань праці, а й Законом № 2136, який у низці питань має пріоритет, адже у ч. 3 ст. 1 цього Закону передбачено:
З документа
у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, урегульованих цим Законом.
Серед таких питань – можливість призупинення дії трудового договору, переведення та зміна істотних умов праці, розірвання трудового договору, встановлення і тривалість робочого часу та відпочинку працівників тощо.
(Не)святкові дні у серпні та жовтні 2023 року
Частина 6 ст. 6 Закону № 2136 надає роботодавцю право (але не зобов’язує його) під час воєнного стану збільшувати тривалість робочого часу:
З документа
6. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 781 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України “Про відпустки”.
Тож, на підставі ч. 6 ст. 6 Закону № 2136 роботодавець може:
– не застосовувати норми ст. 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
– не дотримуватися вимог ч. ч. 3 – 5 ст. 67 КЗпП, зокрема щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
– не припиняти роботу у вихідні, святкові та неробочі дні (ст. ст. 71 – 73 КЗпП).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
