Організатор:

Дата та час проведення:

26 січня 2023 р. 

10:00 - 18:00

Регламент:

9:10 - 10:00    Реєстрація учасників в залі. Вранішня кава
Вхід на сторінку вебінару. Підключення до вебінару MyOwnConference / для учасників онлайн /
10:00 - 12:00 Сесія № 1. Кузнечікова Олена (120 хвилин)
12:00 - 12:15  Перерва на каву. Відповіді на запитання учасників
12:15 - 13:15   Сесія № 2. Кузнечікова Олена (60 хвилин)
13:15 - 14:00  Обід
14:00 - 16:00 Сесія № 3. Кузнечікова Олена (120 хвилин)
16:00 - 16:15  Перерва на каву. Відповіді на запитання учасників
16.15 - 18.00  Сесія № 4. Кузнечікова Олена (100 хвилин)
18.00 -            Відповіді на приватні запитання 

Лектор

Олена КУЗНЕЧІКОВА

Програма

Блок 1. КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ (КІК) - НОВІ ПРАВИЛА за 2022 / 2023!

1.1. ВИЗНАЧЕННЯ та ВИЗНАННЯ КІК.

• Які структури є КІК? Іноземна компанія ≠ КІК. Як взнати, що володієте КІК?
• Перегляньте ваші іноземні структури з погляду необхідності звітування / сплати податків за правилами КІК.
• "Сплячі" КІК. Збиткові КІК. Компанії у стані "Strike off"...

1.2. В чому суть правил контрольованих компаній в Україні і в світі.

• Оподаткування нерозподіленого прибутку офшорних структур.

1.3. Контролюючі особи - хто вони? Які структури будуть вважатися КІКами?

• Володіння часткою в іноземній компаній.
• Здійснення над нею фактичного контролю.
• Чи передбачені винятки (нюанси щодо фізичних осіб, які володіють КІК опосередковано через ЮО-резидента)?
• Які правила КІК щодо фондів і трастів та ін.

1.4. На кого ляжуть зобов'язання в рамках правил КІК?

• Визначення «Контролюючої особи» - пороги володіння, правила розрахунку часток володіння і критерії «фактичного контролю»
  (надання вказівок, здійснення перемовин щодо правочинів, довіреності, розпорядження банківським рахунком).
• Ризики - найпоширеніші питання.

1.5. Чи є ризики для українських бухгалтерів, що керують іноземними рахунками своїх бенефіціарів?

• Як уникнути статусу «контролера»?
• Розмивання часток - чи буде «виходом»?
• Хто буде нести КІК-ризики при сукупному контролі над КІК?

1.6. Фактичний контроль.

• Фактичний контроль в рамках КІК.
• Фактичний контроль для критеріїв постійних представництв (ПП).
• Фактичний контроль для визнання нерезидентної компанії резидентом України.
• Чи є різниця?

Блок 2. КІК-ЗВІТНІСТЬ. ПОВІДОМЛЕННЯ про КІК

2.1. Контролер КІК - які зобов’язання покладаються на нього?

• Розрахунок скоригованого прибутку. Подання звіту про КІК. Подання повідомлень про зміну участі в КІК. Надання документів за запитом ДПС.

2.2. Повідомлення про КІК. Кому, коли і як треба подавати?

• Повідомлення про набуття або втрати контролю над КІК надсилається протягом 60 днів:
  - з дня набуття або відчуження частки в КІК;
  - а також встановлення або припинення фактичного контролю над КІК.
• Особливості повідомлення про КІК. Чим подання повідомлень про КІК відрізняється від подання звітності по КІК? Яке наповнення?
• Форма Повідомлення про КІК та Порядок надсилання Повідомлення до контролюючого органу. (Наказ МінФіну № 512).
• Відмова у прийнятті Повідомлення - які підстави?

2.3. ЗВІТ про КІК. Як подати перший КІК-звіт за 2022 рік?

• Перший звіт про КІК - особливості. Хто і як звітуватиме? Складається по кожній КІК окремо.
  Ключові аспекти для підготовки звітності до податкових органів про КІК. Чи завжди потрібно подавати звіт про КІК?
• Форма звіту про КІК та порядок її заповнення. Наказ МінФіну № 254.
• Строки. Подається разом з річною податковою декларацією. Звітний період – календарний рік.
  * Звіт про КІК подається одночасно з поданням Декларації про майновий стан та доходи / Податкової декларації з податку на прибуток.
  * Якщо граничні строки підготовки фін. звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.
• Який обсяг інформації розкривається в звіті по КІК?
  - Звіт про контрольовані іноземні компанії.
  - Скорочена форма Звіту про КІК. Можливість подання спрощеного звіту з наступним поданням повного.
• До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються копії фінансової звітності КІК, та документи, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік та сплату податків КІК у іноземних юрисдикціях.
  Яке наповнення? Чи потрібно вказувати розмір прибутків, суми виплачених дивідендів, операції з низько-податковими юрисдикціями, прибутки, отримані від постійних представництв?
• Обов'язкові додатки до форми звіту - аудійована звітність офшорів, ТЦУ-документація КІК.
• Звіт «сплячим» КІК - чи обов’язково подавати за наявності підстав для звільнення від оподаткування, при від’ємних значеннях прибутків КІК
• «Покинуті» і / або «забуті» нерезидентні структури - чи є зоною ризику, якщо по ним не звітувати?

Блок 3. ВИЗНАЧЕННЯ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ за правилами КІК

3.1. База, об’єкт оподаткування. Скоригований прибуток КІК - особливості розрахунку.

• Результат інвестиційних операцій з ЦП, облік збитків, операції з пов'язаними особами, обмеження по процентних витратах, облік прибутку постійних представництв (ПП).
• Зменшення об'єкту оподаткування на суму податків, сплачених за кордоном.
• Валюта розрахунку скоригованого прибутку КІК.
• Коригуючі різниці за ПКУ – кейси та особливості (опосередковане володіння КІК через інший КІК, інші коригування з 1 січня 2023 р.).

                 АНАЛІЗ КЕЙСУ: Контролер володіє кількома КІК.
                 Особливості врахування доходів від участі в капіталі та дивідендів при розрахунку скоригованого прибутку КІК.

3.2. Звільнення від оподаткування.

• На які випадки поширюється?
• Пороги прибутковості: КІК, які сукупно заробляють дохід <€ 2 млн або які є публічними
  (акції КІКа допущені до лістингу на біржі, перелік яких затверджено КМУ) чи мають статус благодійних.
• Інші критерії:
  Двосторонній договір між країнами про уникнення подвійного оподаткування/обмін податковою інформацією;
  сплата податку на прибуток за ставкою ≥13%,
  чи доля пасивних доходів КІК ≤50% загальної суми доходів КІК.

3.3. Володієш «класичним» та іншим офшором - чи можна не платити додаткові податки?

• Кіпрська компанія (будь-яка) - чи можна вивести з-під оподаткування прибуток?
• Компанії з яких юрисдикцій не збільшать податкове навантаження українських бенефіціарів?
• Які податкові рішення під ударом в першу чергу?

3.4. Ставки ПДФО для бенефіціарів КІК (юр. та фіз. осіб).

• 18%, 9%, 5%. Умови їх застосування.
• Яким умовам належить відповідати для можливості застосування найнижчих ставок в 5% і 9% ПДФО (наскрізні дивіденди для фіз. осіб)?

3.5. ЗАКОН № 1914-ІХ! Деталізація правил розрахунку ПДФО від іноземного доходу з:

• Прибутку КІК;
• Інвестиційного прибутку;
• Виплат доходу від партнерств, трастів, фондів та інших утворень без юр. особи.

3.6. Безподаткова ліквідація КІК.

• Умови на терміни застосування.
• Податкові періоди, які підпадають під звільнення від сплати ПДФО. Нюанси щодо сплати ВЗ. Необхідність аудиторського висновку.
• Ліквідація більш ніж 1 юридичної особи. Розкриття інформації про джерела отримання коштів.
• Чи можна ще встигнути стрибнути в останній потяг?

3.7. Санкції за порушення правил КІК.

• Пільговий «тренувальний» період (за результатами 2022-2023 рр. не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення ст.392 ПКУ «під час визначення та обчислення прибутку КІК»).
• Неподання КІК-звіту - ризик або вигідна стратегія?

3.8. Розклад КІК-апокаліпсису.

• Дорожня карта важливих дат застосування правил КІК (для українських резидентів - фізичних і юридичних осіб).

Блок 4. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ за КІК

4.1. Податковий контроль за КІК - строки, штрафи, підстави.

• Форми та межі податкового контролю за КІК.
• Запити про надання додаткових пояснень та первинної документації КІК.
• Проведення відеоконференції із співробітниками КІК.
• Зустрічні звірки.
• Підстави перевірки контролюючих осіб.

4.2. Документи, які ДПС може запросити у контролера під час проведення перевірки.

• Копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій КІК.
• Документацію з ТЦУ.
• Аудиторський висновок щодо фінансової звітності КІК.

4.3. Контроль за бенефіціарами через аналіз КІК - як може бути реалізований? Бенефіціар – контролер бізнесу.

• ДПС має змогу через КІК отримувати інформацію: про рахунки фіз.особи, про рахунки його компаній, про операції, інформацію, як були зароблені кошті, які податки з них сплачені...
• Податкові ризики бенефіціара та його бізнесу.

4.4. ШТРАФИ за неподання Звіту, несвоєчасну подачу Звіту, зміну долі участі в КІК, не відображення КІК в Звіті.

• Неподання Звіту про КІК.
  Штраф 100 прожиткових мінімумів (ПМ), встановлених на 1 січня звітного року – 248.100 грн.
• Повторне неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів після сплати штрафу.
  Штраф 5 ПМ – 12.405 грн. за кожен календарний день, але не більше 300 ПМ – 744.300 грн.
• Несвоєчасна подача Звіту про КІК.
  Штраф 1 ПМ за кожний календарний день неподання, але не більше 50 ПМ – 124.050 грн.
• Не відображення в Звіті про КІК інформації стосовно наявних КІК та/або не відображення інформації, передбаченої пп. «г» - «з» 392.5 ПКУ.
  Штраф – 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, але не більше 1000 ПМ - 2.481.000 грн.
• Не повідомлення контролером протягом 60 календарних днів інформації про зміну долі участі в КІК або здійснення фактичного контролю над КІК, створення утворень без статусу юридичної особи.
  Штраф 744.300 грн.
• Неподання (не в повному обсязі) документації з ТЦУ.
  Штраф до 2.481.000 грн.

4.5. Коли будуть застосовуватися штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК?

Блок 5. ДПС - як дізнається про КІК. МІНІМІЗАЦІЯ КІК-РИЗИКІВ

5.1. Отримання ДПС інформації. Закордонні активи і КІК.

• З яких джерел і яким способом контролюючі особи можуть отримати інформацію по ваші закордонні активи і КІКах?
  (слідчі дії, бази даних та витік даних, державні реєстри, запити податкової та обмін податковою інформацією, автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), обмін покраїнною звітністю по ТЦУ).
• Чи реальне отримання інформації по офшорам?

5.2. Українські банки та інші фінансові установи з 2022 року повідомляють інформацію ДПС про фізичних та юр. осіб, які володіють іноземними компаніями.

• Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі:
  - подається щодо кожного факту окремо;
  - надсилається не пізніше 5 робочих днів з дня виявлення фактів.
• Відповідальність:
  - є контролюючою особою щодо іноземної компанії;
  - не подавали повідомлення щодо неї до ДПС;
  - не подавали звітність з КІК;
  - не сплачували податки за правилами КІК.

5.3. Використання закордонних рахунків і КІК-ризики.

• Як працює процедура автоматичного обміну банками фін. інформацією для податкових цілей (CRS) і чому важливий резидентський статус.
• Обсяг інформації, що надається в рамках CRS.
• Перспективи приєднання України до автоматичного обміну банківською інформацією.

5.4. CRS - перші результати автоматичного обміну CRS.

5.5. Дедлайни 2022/2023 років.

• Що можна зробити в 2023 для мінімізації КІК-ризиків?

5.6. Можливі наслідки CRS та CFC (КІК).

Блок 6. АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ. Імплементація CRS. Проект Закону № 8131

6.1. Проект Закону №8131 «Зміни ПКУ… щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фін. рахунки».

• Імплементація в Україні Загального стандарту звітності CRS (Common Reporting Standard, https://mof.gov.ua/uk/crs-578).

6.2. Міжнародний автоматичний обмін даних про фінансові рахунки. Перевірка інформації про рахунки.

6.3. Основні зміни до ПКУ:

• Застосування правил Загального стандарту звітності CRS.
• Обов’язок подавати до ДПС України інформацію про фін. рахунки резидентів юрисдикцій, що є учасниками Багатосторонньої угоди CRS.

6.4. Функції та повноваження контролюючих органів для забезпечення контролю за виконанням CRS (агентами, власниками рахунків):

• Вимоги до зберігання документів;
• Права контролюючих органів щодо збору інформації та документів щодо обміну інформацією для податкових цілей.

6.5. Обмін SRC - Україна і тотальний обмін інформацією.

• Автоматичний обмін між 115 країнами - інформацією про 75 млн фінансових рахунків.
• Двосторонній обмін інформацією за запитом (одна країна запитує інформацію в іншої про свого резидента):
  - На основі конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, де є положення про обмін податковою інформацією;
  - Якщо між Україною та країною підписаний окремий договір про обмін податковою інформацією - TIEA;
  - Перелік країн, з якими в України вже підписаний такий договір.
• Багатосторонній обмін інформацією (платформа, глобальний договір або Конвенція, до якої приєднується багато країн).
  Україна долучилась у 1998 році.
  За правилами Конвенції. Реалізується через Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters).
  Адміністративна допомога передбачає:
  - обмін інформацією;
  - одночасні податкові перевірки;
  - участь у податкових перевірках кордоном;
  - допомогу в стягненні податків та заборгованості;
  - допомогу у врученні документів.

Блок 7: ПРОЕКТ ЗАКОНУ № 8137 "Про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення оподаткування КІК"

7.1. Податковий аудит щодо КІК (удосконалено процедури):

• Запити щодо КІК - в яких випадках та щодо якої інформації платника можуть надсилатись,
• Зменшено штрафи за несвоєчасне подання платником податків повідомлення:
  - про набуття частки в іноземній юр. особі;
  - про початок здійснення фактичного контролю над іноземною юр. особою;
  - про відчуження частки в іноземній юр. особі;
  - про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юр. особою;
  - уточено підстави для проведення документальних позапланових перевірок з питань дотримання вимог ПКУ щодо оподаткування КІК.

7.2. Спрощено порядок розрахунку скоригованого чистого доходу іноземних контрольованих компаній.

• Виключено окреме коригування доходів та витрат КІК за правилами «витягнутої руки» (ст. 39 ПКУ).
• Скасовано необхідність подачі відповідної документації з трансферного ціноутворення щодо КІК.

7.3. Віднесення особи до переліку контрольованих осіб (уточено критерії):

• Обмежено перелік пов'язаних осіб, що мають спільний контроль.
• Не вважаються КІК благодійні та громадські організації. Членство не призводить до визнання платника податків контрольованою особою.

7.4. Юридичний чи фактичний контроль щодо КІК визначається станом на 31 грудня відповідного календарного року.
7.5. Подача звіту про КІК та розрахунку чистого доходу КІК за звітний період разом зі звітністю за наступний рік після звітного,

Блок 8. РЕЗИДЕНТСТВО. Визначення. Підтвердження статусу нерезидента України.
ЗМІНА (ВТРАТА) СТАТУСУ РЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ для мінімізації ризиків КІК та CRS.
ПОДАТКОВА РЕЗИДЕНТНІСТЬ осіб, що виїхали за кордон

8.1. Допустимість подвійного (множинного) громадянства для громадян України.

• Одне ≠ єдине.
• Плани держави щодо введення зобов’язання повідомляти про іноземні громадянства та посвідки на проживання за кордоном
  (Указ Президента України № 85/2021 від 25.02.2021 р.)

8.2. Визначення податкового резидентства ФО:

• За нормами іноземного законодавства.
  Наявність нерухомості, строк проживання, центр життєвих інтересів (сім’я, працевлаштування, активи, ведення ділової активності).
• В Україні.
  Ключове значення громадянства України, статус самозайнятої особи.

8.3. Подвійний резидентний статус.

• Конфлікти податкових зобов'язань. Способи їх вирішення через угоди про уникнення подвійного оподаткування.

8.4. Іноземна судова практика щодо визначення статусу резидента й вирішення конфлікту подвійного резидентства.

• Чим важливий критерій «Центр життєвих інтересів»?
• Як його можна визначити й підтверджувати.

8.5. Процедури втрати резидентства в України - нормативне регулювання.

• Сплата всіх штрафів та податків.
  Подання «нульової» податкової декларації.
  Перерахування всіх коштів на рахунки за кордоном.
  Зняття з реєстрації місця проживання в Україні.
  Постановка на консульський облік в країні проживання.

8.6. ЯК ПЕРЕКОНАТИ ДПС, що у них немає прав на ваші податки?

• Судові кейси щодо ОАЕ, Кіпру, Франції, Болгарії, Іспанії, Португалії тощо.
• Кейс, коли український громадянин визнаний судом НЕрезидентом незважаючи на наявність неліквідованого ФОП-статусу.

8.7. Завдання, які вирішує практика зміни податкового резидентства.

• Мінімізація ризиків CRS. Захист від статусу КІК. Захист економічної інформації. Оптимізація особистого податкового навантаження. Правова та судова системи.

8.8. Невдоволення ОЕСР схемами зміни резидентства.

• «Чорний перелік» юрисдикцій для цілей СRS.

Блок 9. НАБУТТЯ РЕЗИДЕНТСЬКОГО СТАТУСУ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ЗА КОРДОНОМ

9.1. Які країни на сьогодні найбільш ефективні для податкової міграції та зміни резидентського статусу за об’єктивними критеріями:

• Прийнятний рівень податкового персонального навантаження.
• Відсутність КІК правил для фізичних осіб.
• Прийнятний термін проживання (до 6 місяців) для отримання статусу резидента.

9.2. Стислий огляд податкових пільг для фізичних осіб:

• Кіпр, ОАЕ, Монако, Андорра, Мальта, UK, Італія, Португалія, Ізраїль, Швейцарія, Східна Європа (Чорногорія, Румунія, Болгарія), Гібралтар, Уругвай.

Блок 10. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

Зареєструватися

До вартості входить:

Вартість

Вартість участі у вебінарі - 2950 грн

Сформувати рахунок

Вартість участі у семінарі - 3050 грн

Сформувати рахунок