Ця тема завжди була актуальною, тим паче, що недавно внесли корективи до Порядку № 1314 й оновили форми для списання необоротних активів, та й методологія бухобліку змінилася з 01 січня 2017 року. Тому залишилися не лише старі, а й постали нові питання щодо відображення списання активів у бухобліку. У статті докладно розглянемо процедуру списання й облікові нюанси.

Списання держмайна: основні правила

Під час списання об’єктів основних засобів (далі – ОЗ) та інших необоротних матеріальних активів (далі – інші НМА) потрібно керуватися передусім Порядком № 1314.

Порядок № 1314 застосовують під час списання майна, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об’єднанням), установам та організаціям, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук.

Не застосовується Порядок № 1314 для майна, порядок списання якого визначається окремими законами. Зокрема, це об’єкти житлового фонду, військове майно, державний матеріальний резерв, об’єкти цивільної оборони, цілісні майнові комплекси підприємств тощо.

Норми Порядку № 1314 обов’язково застосовують під час списання:

• об’єктів незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи);
• матеріальних активів, що визнані об’єктами ОЗ;
• інших НМА.

Можна виокремити такі умови списання держмайна. Відповідно до п. 4 Порядку № 1314держмайно можна списувати, якщо воно:

• не може бутив установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне);
• морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання, зокрема, у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням;
• пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає;
• виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Під час списання майна враховують також особливості правового режиму майна, наявність установлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном.

Погодження списання майна із суб’єктом управління майном* передбачено абз. 5 п. 5 Порядку № 1314.

* Суб’єктами управління держмайном є: КМУ, Фонд держмайна, міністерства, відомства, колегіальні органи, інші органи влади, НАНУ, галузеві академії наук, державні підприємства та організації (ч. 1 ст. 4 Закону № 185).

Без погодження із суб’єктом управління – за рішенням керівника установи можна списувати повністю амортизовані ОЗ, інші НМА, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 20 тис. грн.

Якщо ж вартість об’єкта списання вище або списуються об’єкти ОЗ, на які 100 %-й знос не нараховано, то потрібно отримати згоду суб’єкта управління.

Органи (установи), які КМУ визначив суб’єктами управління, списують держмайно, яке перебуває на їхньому балансі, за рішенням керівників цих органів (установ).

Морально застаріле та фізично зношене майно, придатне для подальшого використання, можна передавати до сфери управління місцевих органів виконавчої влади, надалі закріплюючи його за відповідними закладами, установами та організаціями (абз. 3 п. 4 Порядку № 1314).

Процедура та документальне оформлення

Для прийняття рішення про списання майна за наказом керівника установи утворюють комісію зі списання майна.

До її складу включають: головного бухгалтера (чи його заступника), працівників інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб, а також представників суб’єкта управління майном (якщо він того вимагає) та інших фахівців (п. 9 Порядку № 1314).

Далі розглянемо покроково процедуру списання держмайна.

Крок 1

Комісія зі списання майна здійснює огляд майна, установлює факт його непридатності, а також неможливість і неефективність проведення відновного ремонту чи його використання іншим чином.

Крок 2

Комісія зі списання майна приймає рішення про списання ОЗ та інших НМА за результатами інвентаризації, оформивши своє рішення протоколом, де зазначає свої висновки та пропозиції.

Крок 3

Відповідно до п. 14 Порядку № 1314 комісія зі списання майна оформлює такі документи:

• акт інвентаризаціїмайна, що пропонується до списання;
• акти технічного станумайна, що пропонується до списання;
• акти на списаннямайна, тобто типові форми на списання основних засобів, затверджені Наказом № 818.

Перелічені документи додають до протоколу засідання комісії зі списання майна разом з іншими документами (копією акта про аварію, висновками відповідних інспекцій, держорганів тощо).

Крок 4

Для отримання згоди на списання майна установа подає суб’єкту управління разом із зверненням щодо списання майна такі документи:

1) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, зазначаючи також напрями використання коштів, які передбачається одержати в результаті списання;

2) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухобліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1314;

3) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 1314;

4) акт технічного стану майна, затверджений керівником суб’єкта господарювання (не подається в разі списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача);

5) відомості про наявність обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном, що пропонується списати (разом із відповідними підтвердними документами);

6) у разі списання нерухомості – відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, зазначаючи напрями подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також копії відповідних підтвердних документів, зокрема, державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану;

7) відомості про об’єкти незавершеного будівництва.

Крок 5

Суб’єкт управління протягом 30 днів із дати надходження вищеперелічених документів приймає рішення про згоду (оформивши розпорядчий документ) чи про відмову (у формі листа).

Крок 6

Після отримання згоди на списання майна (у вигляді наказу чи розпорядження суб’єкта управління) установа може розпочати розбирання й демонтаж майна (п. 21 Порядку № 1314).

Крок 7

Відповідно до п. 23 Порядку № 1314 отримані в результаті списання розібраного та демонтованого обладнання:

• вузли, деталі, матеріали та агрегати, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали оприбутковують із відображенням на рахунках бухобліку запасів;
• основні засоби – відображають на рахунках бухобліку ОЗ;
• вузли, деталі, матеріали та агрегати, непридатні для використання, оприбутковують як вторинну сировину(металобрухт тощо).

Якщо вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати містять дорогоцінні метали чи каміння, вони підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки такого брухту і відходів на підставі ліцензій (п. 25 Порядку № 1314).

Крок 8

У місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування матеріалів, отриманих від ліквідації, бюджетна установа повинна подати суб’єкту управління звіт про списання майна за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1314.

Якщо ж у суб’єкта управління є зауваження до звіту, то його повертають установі для врахування зауважень, а установа після їх урахування протягом 10 робочих дів надає знову звіт для нового розгляду.

Бухоблік списання держмайна

Порядок відображення операцій зі списання майна порівняно з минулим роком майже не змінився, але є певні особливості, пов’язані зі зміною методології бухобліку та перенесенням залишків зі старих субрахунків на нові станом на 01.01.2017 року.

Нагадаємо, що з 01 січня 2017 року з’явився новий субрахунок 5111 “Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів”. Збільшення капіталу здійснюється на суму цільового фінансування внаслідок оприбуткування необоротних активів, а зменшення – у разі списання (вилучення необоротних активів).

Однак відповідно до Методрекомендацій № 1127 станом на 01.01.2017 року на субрахунок 5111 було перенесено залишок із субрахунка 401 (тобто не первісну, а залишкову вартість необоротних активів на цю дату). Тож про це варто пам’ятати під час списання необоротних активів, придбаних у минулі роки.

Не забувайте також, що в місяці вибуття об’єкта ОЗ та інших НМА нараховується амортизація (абз. 3 п. 4 розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Проілюструємо на прикладах, як відобразити операції зі списання необоротних активів у різних ситуаціях.

Умова:

Бюджетна установа списує у липні 2017 року:

• кардіограф первісною вартістю 16000 грн зі 100 %-м зносом;
• холодильник (після отримання дозволу суб’єкта управління) первісною вартістю 6200 грн, нараховано знос на 01.01.2017 року – 4960 грн, нараховано знос за 7 місяців 2017 року – 361,67 грн. На субрахунок 5111 було перенесено суму залишкової вартості, що утворилася на субрахунку 401 (на 01.01.2017 року), у сумі 1240 грн;
• 20 стільців, первісна вартість кожного – 210 грн, нараховано 50 %-й знос. На субрахунок 5111 було перенесено суму залишкової вартості, що утворилася на субрахунку 401 (на 01.01.2017 року), у сумі 2100 грн.

Рішення:

Бухоблік операцій відображено в таблиці (у дужках для кращого розуміння наведено старі субрахунки).

Таблиця

* У даному випадку у нас буде викривлена сума накопичених фінансових результатів на субрахунку 5512. Методологічно правильно було б на початку року відновити до первісної вартості суму внесеного капіталу (Дт 5512 – Кт 5111) і під час списання необоротних активів зі внесеного капіталу (субрахунок 5511) вилучати суму первісної вартості об’єкта (а не суму залишкової вартості станом на 01.01.2017 р.).

У разі, якщо в результаті ліквідації об’єкта ОЗ отримано запчастини, деталі, матеріали, ОЗ чи відходи, їх оприбутковують на субрахунках бухобліку відповідних активів.

Якщо запчастини, деталі, матеріали, ОЗ придатні для подальшого використання установою, то їх відображають через субрахунок 7211 “Дохід від реалізації активів” (п. 3.12 Типової кореспонденції).

Світлана Лістрова, бухгалтер-експерт

1. Закон № 185– Закон України “Про управління об’єктами державної власності” від 21.09.2006 р. № 185-V.
2. Порядок № 1314– Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою Кабмина від 08.11.2007 р. № 1314.
3. Методрекомендації з обліку ОЗ– Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
4. Наказ № 818– наказ Мінфіну “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання” від 13.09.2016 р. № 818.
5. Типова кореспонденція– Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
6. Методрекомендації № 1127– Методичні рекомендації зі співставлення субрахунків бухгалтерського обліку та перенесення залишків, затверджені наказом Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1127.

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!