Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у т.ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших ЮО, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22% винагороди за цивільно-правовими договорами.
Отже, сума коштів, що виплачується ЮО ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР.
В іншому випадку, роботодавці – ЮО нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22%.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
