Продовжуємо нашу сьогоднішню розмову про формування й облік резервів. На черзі — резерв сумнівних боргів (РСБ), який створюють для достовірного відображення у фінансовій звітності сум дебіторської заборгованості. Хто зобов’язаний створювати РСБ, а хто навпаки звільнений від цієї «повинності»? Які методи розрахунку резерву існують і як задокументувати його створення? Ну і, нарешті, як показати формування резерву в бухобліку? Про все це читайте в нашій статті.
Хто створює РСБ?
Головний «авторитет» у питаннях створення й обліку резерву сумнівних боргів (РСБ) — П(С)БО 10. Зазирнувши в п. 2 і п. 7 цього стандарту, можна дійти висновку:
[tip]створювати РСБ зобов’язані практично всі підприємства, звичайно ж, якщо в них у обліку значиться поточна дебіторська заборгованість[/tip]
Той факт, що створення РСБ носить обов’язковий характер, підкреслює і Мінфін у листі від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057.
Не застосовують П(С)БО 10, а отже, мають право ігнорувати його вимоги за частиною створення РСБ (п. 2 П(С)БО 10):
— бюджетні установи;
— підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ.
Стосовно останньої групи щасливчиків, звільнених від резервування сумнівної заборгованості за П(С)БО 10, пояснимо: МСФЗшники також створюють резерв під свою дебіторську заборгованість, проте роблять вони це за правилами МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Тобто підприємство на дату балансу тестує суму дебіторської заборгованості на предмет її знецінення. І в разі наявності ознак знецінення балансову вартість дебіторської заборгованості знижують (до рівня відшкодовуваної суми) або шляхом списання «проблемної вартості», або шляхом створення оціночного резерву (§ 63 МСФЗ 39).
<…>
Автор : Свіриденко Алла, податковий експерт
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
