Останнім часом наші читачі все частіше повідомляють нас про те, що фіскали вчергове почали закручувати гайки єдиноподатникам. Цього разу приводом стали негрошові розрахунки, які начебто застосовують спрощенці. Давайте розбиратися, коли у таких звинувачень є законодавчі підстави, а коли — ні.
Для початку нагадаємо загальне правило. Єдиноподатники першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ). Одразу звернемо увагу на те, що: (1) зазначена заборона стосується розрахунків єдиноподатника саме за реалізовані (а не придбані) ним товари, роботи чи послуги, (2) все, сказане нижче, не стосується платників єдиного податку групи 4.
ФОП-єдиноподатник, який дозволив собі негрошову форму розрахунків, повинен дохід, отриманий при застосуванні такої форми розрахунків, оподаткувати за ставкою 15 % (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ), а юрособа-єдиноподатник такий дохід оподатковує за подвійною ставкою — 6 % або 10 % в залежності від обраної базової ставки єдиного податку (п.п. 2 п. 293.5 ПКУ).
Однак головна проблема, яку тягне за собою негрошова форма розрахунків, — не підвищена ставка єдиного податку, а втрата права перебувати на спрощеній системі. Єдиноподатник, який дозволив собі таку форму розрахунків, зобов’язаний перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено негрошову форму розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Отже, заборона на негрошові розрахунки для єдиноподатників у ПКУ дійсно є. Однак фіскали, як свідчить практика, трактують цю заборону дуже широко. Давайте подивимося на конкретні ситуації.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
