Підбиваючи підсумки звітної кампанії з податку на прибуток податківці озвучують рейтинг найпоширеніших помилок у заповненні декларації з цього податку.

За 2021 – рейтинг Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

За 2020 – рейтинг Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками.

За 2019  – за рейтингом Офісу великих платників податків ДФС податківці, опублікованому у виданні «Вісник. Офіційно про податки».

Застерігаємо від типових помилок у заповненні декларації з податку на прибуток.

Помилка 1. Дані рядка 01 – загальна сума доходу за даними бухобліку – не відповідають показникам фінзвітності

Які дані зазначаємо у рядку 01?

Дані рядка 01 декларації повинні відповідати:

– сумі рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240 Звіту про фінансові результати (ф. № 2) – для середніх та великих підприємств, які заповнюють загальні форми фінзвітності;

– сумі з рядка 2280 Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м чи № 2-мс) – для малих та мікропідприємств, які використовують спрощені форми фінзвітності з НП(С)БО 25.

Дані беруться ще до округлення! Адже декларація з податку на прибуток заповнюється у гривнях (без копійок), а фінзвітність – у тис. грн (чи тис. грн з одним десятковим знаком – для форм з НП(С)БО 25).

Важливо: інформацію щодо загальної суми доходу за звітний період черпаємо саме з бухобліку. А тому, якщо підприємство веде облік з МСФЗ, і у фінзвітності, наприклад, відображає курсові різниці згорнуто, то для заповнення рядка 01 декларації, використовуємо суми ще до «згортання», тобто як у бухобліку.

Особливості для платників які посеред року перейшли зі спрощеної системи на загальну. Вони рядок 01 заповнюється таким чином:

• якщо перейшли з єдиного податку 3% чи 5% – вважаєтеся «новоствореним» платником податку на прибуток і зазначаєте дані у рядку 01 лише за період перебування на загальній системі (ЗІР 102.20.02). Наприклад, якщо перейшли з 01.04.2023 – то записуємо бухобліковий дохід за період з 01.04.2023 по 31.12.2023;
• якщо перейшли з єдиного податку 2% (спецставка) – зазначається увесь дохід за даними бухобліку за звітний період, у т. ч. і за період перебування на єдиному податку за ставкою 2% (пп. 9¹.3.3 підрозд. 8 р. ХХ ПКУ).

Рекомендації з перевірки правильності заповнення рядка 01

Щоб не помилитися в наповненні рядка 01 можна скористатися підказками щодо перевірки його показників, які наведено ДПС у:

• Додатку 6 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПС від 25.02.2021 № 244;
• Додатка 1. Рекомендований Алгоритм зіставлення даних, що задекларовані платниками податків в Декларації та Звіті про фінансові результати до Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, затвердженої наказом  ДПС від 09.06.2023 р. № 445.

На що впливає загальна сума доходу за рік?

1. На право відмовитися від різниць з податку на прибуток за підсумками року (пп. 134.1.1 ПКУ):

• якщо дохід за останній звітний рік не перевищує 40 млн грн – має право відмовитися від різниць з р. ІІІ ПКУ (лише декілька діють!);
• якщо дохід за останній звітний рік понад 40 млн грн – діють усі різниці уже у ньому, права на відмову немає.

2. На періодичність звітування з податку на прибуток у наступному році (ст. 137 ПКУ):

• якщо дохід за минулий рік за показниками Звіту про фінансові результати (зверніть увагу, не за показниками рядка 01,а саме за фінзвітністю!) не перевищує 40 млн грн – річний період (тобто щокварталу подавати декларацію не доведеться) – пп. «в» п. 137.5 ПКУ;
• якщо дохід за минулий рік за показниками Звіту про фінансові результати перевищує 40 млн грн – щокварталу подається декларація у наступному році – п. 137.4 ПКУ.

Винятки для особливих категорій (див. ст. 137 ПКУ).

3. Чи можуть бути контрольовані операції з нерезидентами:

• якщо дохід не більше 150 млн грн – контрольовані за ст. 39 не загрожують (окремі правила лише для постпредставництва – для нього лише обсяг операцій з нерезидентом вагомий – більше 10 млн грн) – пп. 39.2.1.7 ПКУ;
• якщо дохід понад 150 млн грн і плюс є операції з нерезидентами пов’язаними особами чи з Переліків КМУ від № 1045, № 480 і обсяг операції понад 10 млн грн – операції контрольовані і діє трансфертне ціноутворення – пп. 2.1.7 ПКУ.

4. На показник податкового навантаження (податкової віддачі, податкової ефективності) з податку на прибуток.

Його розраховують за формулою рядок 06 ÷ рядок 01 × 100% (рішення Львівського окружного адмінсуду від 06.05.2021 у справі № 380/2419/21).

Тож помилка «на межі» 40 млн грн чи 150 млн грн  може відповідно привести до неправомірної відмови від різниць чи некоректного визначення звітного періоду або ж помилки у класифікації контрольованих операцій.

Помилка 2. Дані рядка 02 – фінансовий результат до оподаткування – не відповідають показникам фінзвітності

Які дані зазначаємо у рядку 02?

Дані рядка 02 декларації повинні відповідати:

– сумі з рядка 2290 (прибуток) чи 2295 (збиток)  з відповідним знаком (+, -) Звіту про фінансові результати (ф. № 2) – для середніх та великих підприємств, які заповнюють загальні форми фінзвітності;

– сумі з рядка 2290 (прибуток чи збиток)  з відповідним знаком (+, -) Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м чи № 2-мс) – для малих та мікропідприємств, які використовують спрощені форми фінзвітності з НП(С)БО 25.

Дані беруться ще до округлення! Податківці допускають похибку за рахунок округлення до 500 грн.

Особливості для платників які посеред року перейшли зі спрощеної системи на загальну. Вони рядок 02 заповнюється таким чином:

• якщо перейшли з єдиного податку 3% чи 5% – вважаєтеся «новоствореним» платником податку на прибуток і зазначаєте дані у рядку 02 лише за період перебування на загальній системі (ЗІР 102.20.02). Наприклад, якщо перейшли з 01.04.2023 – то записуємо фінрезультат до оподаткування за операціями, які відбулися уперіод з 01.04.2023 по 31.12.2023;
• якщо перейшли з єдиного податку 2% (спецставка) – зазначається фінрезультат за перебування на загальній системі (результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств) (пп. 9¹.3.1 підрозд. 8 р. ХХ ПКУ).

Рекомендації з перевірки правильності заповнення рядка 02

Щоб не помилитися в наповненні рядка 02 можна скористатися підказками щодо перевірки його показників, які наведено ДПС у:

• Додатку 6 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПС від 25.02.2021 № 244;
• Додатка 1. Рекомендований Алгоритм зіставлення даних, що задекларовані платниками податків в Декларації та Звіті про фінансові результати до Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, затвердженої наказом  ДПС від 09.06.2023 № 445.

На що впливає сума бухфінрезультату до оподаткування?

Показник рядка 02 – це основа для обчислення податку на прибуток. Адже об’єкт оподаткування (рядок 04) визначається як бухфінрезультат до оподаткування (рядок 02) +/- різниці (рядок 03).

Помилки у рядку 02 можуть призвести до заниження чи завищення суми податку на прибуток за звітний період (рядка 06 декларації та відповідно 17 та 19).

Помилка 3. Не подано фінзвітність з декларацією (чи/та не зазначено «+» щодо її подання)

Чому разом з декларацією з податку на прибуток обов’язково подається фінансова звітність?

Фінзвітність – невід’ємна частина декларації – її додаток (п. 46.2 ПКУ). Платники податку на прибуток відповідно з квартальною декларацією подають квартальну звітність , а з річною – річну. При цьому, підприємства, що зобовязані оприлюднювати фінзвітність з аудиторським висновком, до декларації за звітний рік докладають Баланс і Звіт про фінансові результати ще до перевірки аудиторів.

Якщо подаєте звітність в електронному вигляді, то спочатку направляєте фінзвітність за відповідний період, а тоді – декларацію з податку на прибуток. Тобто за хронологією: спершу фінзвітність, після цього (можна і через день, тиждень, місяць, тобто не обовязково саме у той же день) – декларація з податку на прибуток.

У табличці під основаною частиною декларації важливо проставити «+» у комірці під «ФЗ» щодо стандартів, які використовує підприємство «НП(С)БО чи «МСФЗ» та які саме форми подає відмітити «+».

Ці «+» – обов’язкові реквізити податкової декларації (ст. 48 ПКУ).

Наслідки неподання фінзвітності з декларацією

1. Декларацію не приймуть, бо «не комплект», немає обов’язкового додатка.
2. Загроза ризиковості платника ПДВ (а це можливі блокування ПН/РК). За Порядком зупинки реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165 одним з критеріїв ризикованого платника ПДВ є «7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу».

Помилка 4. Не подано необхідні додатки до декларації (не проставлено відмітку «+» щодо їх подання)

При подачі декларації з податку на прибуток платниками не подано додатки до декларації. Найчастіше забувають про необхідність подання додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, додаток ПП «Інформація про суми податкових пільг», додаток ЗП «Зменшення нарахованої суми податку».

Додаток – невід’ємна частина декларації. Тому, якщо не подано додаток, який мав би бути поданий (у разі, якщо у ньому є дані до відображення) – декларацію можуть не прийняти як таку, що «не комплект» (не повна, без необхідного додатка).

Важливо не лише подати додаток , а й проінформувати про те, що він подається позначкою «+» (для додатка ПН та КІК – цифрою, яка показує кількість таких додатків). Ці «+» – обов’язкові реквізити декларації (ст. 48 ПКУ).

До речі: одна з пов’язаних помилок – це не враховано наростаючий підсумок при заповненні декларації. Наприклад, у першому кварталі заповнено додаток ПН, але його не подано за піріччя, три квартали та рік. Нагадаємо, що як і сама декларація так і  додатки заповнюються наростаючим підсумком. Щоправда, наростаючий підсумок, це не завжди «більше». Скажімо, пільга у півріччя була, а за підсумка трьох кварталів –уже її немає, тоді хоча додаток ПП подавався за півріччя, його цілком може не були у декларації за три квартали.

Помилка 5. Не правильно перенесено збиток минулого року (у рядку 3.2.4 додатка РІ)

Як переноситься збиток минулого року?

Податковий збиток минулого року (а це мінусове значення рядка 04 декларації за попередній рік) перенеситься як зменшувальна різниця до рядка 3.2.4 додатку РІ (пп. 140.4.4 ПКУ). Записується без знаку «-». А далі уже загальний результат різниць з підсумкового рядка 03 додатка РІ переноситься у основну частину декларації – у рядок 03РІ.

Приклад

У підприємства за даними бухобліку збиток за 2023 рік у рядку 2290

За попередній рік – 2022 – у декларації з ПнП у рядку 04 збиток

У декларації за 2023 рік цей збиток 2022 року переноситься у додаток РІ (як зменшувальна різниця)

Уявімо, що інших різниць підприємство не має. Тоді у декларації будуть такі дані

Особливості є для:

• великих платників податків (у них передбачено врахування збитку частинами) (пп. 140.4.4 ПКУ, Інформаційний лист № 1/2022);
• при реорганізації (окремі умови прописано у пп. 140.4.5 ПКУ та відведено окремий рядок 3.2.4.1 додатка РІ);
• колишніх платників єдиного податку за ставкою 2%. Вони, повернувшись на загальну систему, можуть врахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування (важливо, не бухгалтерський, а саме податковий збиток) задекларованого до переходу на спецправила 2% (пп. 9.12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, Інформаційний лист №4/2023).

 До чого призводить помилка у перенесенні збитку?

Помилка у неправильному врахуванні збитку минулого року як різниці у поточному періоді викривляє суми різниць, відповіднол впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток, як наслідок до завищення, а бо заниження його суми.

Помилка 6. Забули проставити відмітку про прийняте рішення не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ (підприємство з доходом не більше 40 млн грн, яке вирішило відмовитися від різниць)

Платник податку на прибуток, який має дохід за останній рік за даними бухоблік уже більше 40 млн грн має право не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (крім перенесення від’ємного значення за пп. 140.4.4 ПКУ та різниць за бюджетними грантами з пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ) (пп. 134.1.1 ПКУ). Рішення приймається один раз на безперервну сукупність років, у яких дохід не перевищує 40 млн грн (до 2020 р. – 20 млн грн). І саме у році прийняття рішення про відмову від різниць ставиться відмітка «+» у декларації щодо прийнятого рішення та реквізити наказу який це рішення затверджено по підприємству. Поставивши таку відмітку у році рішення, далі це рішення діє на усю безперервну сукупність долімітних років (і змінити його не можна). Як тільки рік з доходом понад 40 млн грн – діють усі різниці уже в такому понадлімітному році.

Якщо про прийняте рішення не зробити відмітки в декларації?

У такому разі вважається, що підприємство, хоч і має дохід до 40 млн грн, воно обрало для себе варіант застосовувати усі різниці.

Виправити таку помилку не складно – треба подати уточнюючу декларацію усю правильно заповнену, у т. ч. з відміткою про незастосування різниць (ЗІР 102.20.02).

Автор:

Галина МОРОЗОВСЬКА,

незалежний експерт з оподаткування та обліку