Ситуація така. Ціна товару в договорі прив’язана до долара. Продали товар виходячи з курсу 28 грн. за 1 дол. США., а зараз його повертають (курс на дату повернення — 25,6 грн.). Яка сума підлягає поверненню покупцеві — виходячи з курсу 28 грн. чи 25,6 грн., якщо в договорі про визначення суми, яка повертається, нічого не сказано?
Без сумніву, у продавця може з’явитися надія, що у зв’язку з падінням курсу можна покупцеві повернути меншу суму гривень. Але повертати доведеться ту суму гривень, яку покупець фактично перераховував, — без прив’язки до курсу іноземної валюти. А тепер пояснимо.
Як випливає з прочитання норм ЦКУ і ГКУ, ціни у внутрішньоукраїнських договорах установлюються виключно в гривні. Проте в договорі можна передбачити еквівалент гривневого зобов’язання в іноземній валюті (див. детальніше «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 70, с. 5). Обов’язкова умова — розрахунки повинні здійснюватися виключно в гривні. Адже гривня є єдиним законним платіжним засобом і застосовується без обмежень для проведення розрахунків на всій території України. Отже, виконання зобов’язання за договором з прив’язкою до іноземної валюти (як і повернення коштів у разі його розірвання) повинне здійснюватися тільки в гривні.
За замовчуванням (за відсутності інших правил у договорі) гривневу суму зобов’язання, прив’язаного до валюти, визначають за курсом НБУ на дату оплати. Утім, ніщо не заважає сторонам договору передбачити інші варіанти проведення перерахунку, наприклад, за курсом НБУ на дату відвантаження (ч. 2 ст. 533 ЦКУ). Тобто ціна товару визначається як сума гривень, яка була фактично сплачена покупцем виходячи з умов договору.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: