
Із наближенням зими сигнали повітряної тривоги лунають дедалі частіше. Роботодавці вимушені запиняти діяльність через загрози життю працівників. Пояснимо, чи потрібно оголошувати простій, як його оплачувати, які є альтернативи, щоб забезпечити роботу працівників
Із 04.09.2026 уряд розмежував сигнал повітряної тривоги за рівнями загроз засобів повітряного нападу:
- червоний рівень — ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза;
- жовтий рівень — дронова загроза.
Сигнал оголошують у загальнодержавній, територіальних, місцевих автоматизованих системах централізованого оповіщення, а також спеціальних, локальних та об’єктових системах оповіщення за інформацією Повітряних Сил ЗСУ (пп. 1 п. 1 постанови КМУ «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092).
За жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання незалежно від форми власності можуть провадити діяльність:
- у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де є захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
або
- приміщеннях, будівлях чи спорудах, що є спорудами подвійного призначення або у складі яких є безпечний простір.
У приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де немає тимчасового або постійного укриття, роботу можна продовжувати за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж до 04.12.2026.
Суб’єкт господарювання (балансоутримувач) зобов’язаний довести сигнал повітряної тривоги до персоналу та відвідувачів. Він також має встановити порядок дій персоналу в разі сигналу повітряної тривоги.
Тож роботодавці мають визначитися із порядком дій працівників, коли повітряну тривогу оголосили в робочий час, а також встановити порядок документування і фіксації цих дій.
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:











