Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 25% до 22% із 28 липня 2023 року. Стрімке сповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку уможливлюють початок циклу зниження облікової ставки. Ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень. Це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. Водночас зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки. 

У першому півріччі інфляція суттєво знизилася, у тому числі завдяки заходам НБУ

Споживча інфляція в річному вимірі з більше ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні, що перевершило очікування НБУ. Крім ефекту бази порівняння, важливу роль відіграли чинники пропозиції, у тому числі насичення ринків продовольства та пального, а також зниження світових цін на енергоносії. Помітний вплив на цінову динаміку мали й заходи НБУ, зокрема підвищення вимог до обов’язкового резервування та зміна операційного дизайну монетарної політики. Ці кроки сприяли зростанню привабливості гривневих активів, зокрема завдяки суттєвішому підвищенню банківських ставок за строковими депозитами, та зміцненню готівкового курсу гривні. Стабільній ситуації на валютному ринку також посприяли заходи НБУ з фінансового моніторингу та валютного нагляду. Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції як напряму через ціни на товари, так і опосередковано – через поліпшення очікувань. Останньому також сприяло уникнення монетарного фінансування бюджету цього року.

НБУ поліпшив прогноз інфляції на цей та наступні роки. Водночас подальше зниження інфляції очікувано буде менш стрімким, ніж у першому півріччі

Ураховуючи сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%. Зростання цін сповільнюватиметься за рахунок поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких монетарних умов в Україні. НБУ забезпечуватиме стійкість валютного ринку та достатній рівень привабливості гривневих активів, що обмежуватиме ціновий тиск. Вагоме значення матиме незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. Водночас надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано з вичерпанням ефекту бази порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування пального та червневим підвищенням цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і російські теракти на півдні України, зокрема підрив Каховської ГЕС.

У наступні роки тенденція до зниження інфляції збережеться. Зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Крім того, це відкриє шлях для відновлення припливу інвестицій в Україну. Сповільненню інфляції сприятиме і подальше зниження світових цін, зокрема на енергоносії. Зазначені чинники переважать проінфляційний вплив пожвавлення внутрішнього попиту, зростання заробітних плат та коригування деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період. Тому НБУ очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а в 2025 році − до 6%.

Економіка демонструє стійкість до нових викликів війни і цього року зросте на 2,9%

Зростання внутрішнього попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та макрофінансової стійкості сприяло подальшому відновленню економічної активності. Однак зростання економіки обмежували постійні ракетні обстріли, саботаж роботи «зернового коридору» та нові руйнування інфраструктурних об’єктів. Крім того, негативно впливали на бізнес торговельні обмеження для української агропродукції з боку низки країн ЄС. Ці чинники зумовили скорочення експорту України в II кварталі та стримуватимуть відновлення економіки надалі. Водночас фактичні результати І кварталу виявилися кращими, ніж передбачав попередній макропрогноз. Пожвавлення економіки тривало і в ІІ кварталі як у виробничих секторах, так і в секторі послуг. Ураховуючи це, НБУ помірно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році – з 2,0% до 2,9%.

Надалі економічне зростання прискориться, ураховуючи припущення прогнозу НБУ про зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Експорт відновлюватиметься активніше після налагодження морської логістики та припинення обстрілів інфраструктури. Поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни. Вагому роль у стимулюванні економіки і надалі відіграватиме м’яка фіскальна політика – дефіцит бюджету залишатиметься значним через потреби в підтримці обороноздатності та економічного відновлення. З огляду на це НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3,5%, а у 2025 році – на 6,8%.

Ритмічне надходження офіційного фінансування сприяло зростанню міжнародних резервів до історично рекордного рівня. Подальша міжнародна підтримка залишається критично важливою

З початку року Україна отримала майже 27 млрд дол. США у формі кредитів та грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку. Завдяки ритмічній зовнішній допомозі міжнародні резерви України на кінець червня сягнули історичного рекорду – 39 млрд дол. США. Завдяки зовнішній підтримці уряд мав змогу покривати значний дефіцит бюджету без звернення за емісійним фінансуванням.

Очікується, що за підсумками цього року міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. США. Ці надходження стримають розширення дефіциту поточного рахунку, що цього року становитиме 6,5% ВВП, та забезпечать з надлишком його фінансування. Міжнародна підтримка залишатиметься дуже важливою для збереження макрофінансової стабільності і в наступні роки. Так, з огляду на все ще значні видатки на оборону для фінансування дефіциту бюджету наступного року потрібно щонайменше 37 млрд дол. США. Навіть після завершення активних бойових дій високі потреби в зовнішньому фінансуванні зберігатимуться через обмежений експортний потенціал та суттєву потребу в імпорті для повоєнної відбудови країни. Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни

НБУ закладає в новий прогноз припущення щодо суттєвого зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Довша, ніж припускається, тривалість повномасштабної війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання, зокрема через суттєвіші руйнування та більшу міграцію. Це також може мати негативні наслідки для цінової динаміки, насамперед через вищий тиск на курсові та інфляційні очікування.

Вагомими також є інші ризики:

• зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
• поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення тиску на валютному ринку;
• нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом;
• виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
• подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема за продовження чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами.

Новий макропрогноз побудовано на консервативному припущенні щодо відсутності «зернового коридору» й надалі. Поновлення його функціонування або розширення альтернативних маршрутів сприятиме збільшенню експортних можливостей, а отже, й активнішому економічному відновленню.

Зростання економіки може прискоритися за реалізації масштабних проєктів відбудови України. Водночас найсуттєвіший позитивний вплив на економічний розвиток може мати швидше, ніж очікується зараз, зниження безпекових ризиків.

З огляду на стрімкіше, ніж очікувалося, зниження інфляції, тривалу стійку ситуацію на валютному ринку, високий рівень міжнародних резервів, а також результативність попередніх заходів з підвищення привабливості гривневих активів Правління НБУ вирішило розпочати цикл зниження облікової ставки раніше, ніж передбачав квітневий прогноз

Попередні заходи НБУ сприяли суттєвому пожвавленню конкуренції банків за строкові заощадження в гривні. Банківські ставки за гривневими вкладами влітку надалі підвищувалися. Водночас стрімке зниження інфляції та стабільна ситуація на валютному ринку мотивували вкладників дедалі більше переорієнтовувати свої заощадження на строкові вкладення у національній валюті. До того ж спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість завдяки міжнародній допомозі помітно посилилася, що додає оптимізму очікуванням вкладників.

Сприятливі тенденції сформували передумови для швидшого початку циклу зниження облікової ставки. Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку на 3 в.п. до 22%. Також Правління НБУ знизило ставку за депозитними сертифікатами овернайт на 2 в.п. до 18%, а за кредитами рефінансування на 3 в.п. до 24%. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці.

З одного боку, ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу подальшого уповільнення інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставок за операціями НБУ дасть змогу зберегти привабливість гривневих заощаджень. Це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. З іншого, − зниження ставок НБУ підтримає відновлення економіки в умовах збереження макрофінансової стабільності.

Облікова ставка знижуватиметься і надалі за умови збереження стійкості валютного ринку та сповільнення інфляції на прогнозному горизонті. НБУ враховуватиме необхідність підтримання високої привабливості гривневих активів на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення

Оновлений макропрогноз НБУ передбачає подальше зниження облікової ставки. Це відбуватиметься поступово, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку. Головною передумовою цього є підтримання достатньої привабливості гривневих активів, що забезпечувало б захист заощаджень у національній валюті від інфляційного знецінення. Збереження високого рівня довіри до гривні є вкрай важливим на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення.

Водночас прогноз облікової ставки не є зобов’язанням НБУ. З огляду на високу невизначеність, подальші рішення та коригування прогнозів НБУ щодо облікової ставки значною мірою залежатимуть від реалізації припущень прогнозу та тенденцій ключових макроекономічних і фінансових індикаторів.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 7 серпня 2023 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 вересня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!