За повідомленням ВРУ 24 лютого Верховна Рада прийняла Закон, спрямований на зменшення адміністративного навантаження на бізнес шляхом спрощення документообігу – зокрема, через надання можливості проставляти у первинних документах про надання послуг підпис лише однієї особи – тієї, що відповідає за здійснення господарської операції з боку виконавця (№ 14023).

Таким чином, відповідно до Закону, за наявності в первинному документі інформації про дату (період) здійснення операції, відсутність таких реквізитів як посада, прізвище і особистий підпис особи, відповідальної за здійснення такої господарської операції зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря), не вважається порушенням вимог до оформлення первинного документа за умови, що:

• такий порядок документування господарських операцій прямо передбачений договором, укладеним у письмовій формі;
• господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.

Разом із тим дія зазначеного положення не поширюється на вимоги до документування:

• господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів;
• господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна;
• договорів будівельного підряду та проектно-вишукувальних робіт;
• договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Мінекономіки також прокоментувало прийнятий законопроєкт.

Відтепер сторони договору можуть за взаємною згодою не використовувати акти виконаних робіт, а фіксувати факт надання послуг за допомогою інвойсу, підписаного виконавцем, який визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку.

Закон не скасовує первинні документи та не знімає контроль, а надає бізнесу право вибору:

• акти виконаних робіт стають необов’язковими;
• сторони можуть і надалі працювати з актами, якщо вважають це за доцільне;
• у разі домовленості між сторонами інвойс, підписаний виконавцем, може використовуватися замість акту.

Такий підхід відповідає міжнародній практиці: у більшості країн світу та ЄС базовим документом для підтвердження наданих послуг є рахунок-фактура (інвойс), а не окремий акт.

Джерело: “Я – Бухгалтер”