Ресторан планує готувати відвідувачам хріновуху, настоюючи горілку на хріні. Чи треба до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями придбати ще одну — на їх виробництво?
Щоб відповісти на ваше запитання, давайте розберемося, чим саме ви займатиметеся з точки зору «алкогольного» законодавства: виробництвом чи настоюванням виробленого?
Узагалі-то настоянка — це лікеро-горілчаний напій на основі настоїв спиртових на рослинній сировині (п. 4.11 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять»). Само собою, вона вважається алкогольним напоєм (ст. 1 Закону № 481*).
* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Але про які саме настоянки йде мова в цьому ДСТУ? Ми стверджуємо, що йдеться про настоянки, випущені суб’єктами лікеро-горілчаного виробництва, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (ч. третя ст. 2 Закону № 481). А це передбачає атестацію їх виробництва (ст. 8цього Закону), а отже, — наявність приміщень і обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв (ч. дев’ята ст. 3 Закону № 481).
Причому виробникам лікеро-горілчаних виробів наказано використовувати у виробничому процесі виключно спирт (ст. 12 Закону № 481), а не горілку, яку плануєте настоювати ви. І крім усього іншого, вони зобов’язані розливати свою продукцію в належну тару і маркувати її (ст. 11 Закону № 481).
Тож для того, щоб суб’єкт вважався саме виробником настоянки як лікеро-горілчаної продукції, Закон № 481 вимагає від нього багато чого такого, що неможливо для ресторану.
Тобто говорити про якесь «виробництво» алкогольних напоїв у вашому випадку (у ресторані) підстав немає.
<…>
Автор : Голенко Олександр, шеф-редактор
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
