На сьогодні є багато запитань щодо поведінки бізнесу після отримання запитів від податкових органів. Зокрема, як правильно вчиняти в такій ситуації? Які вимоги до запитів згідно з п. 73.3 ПКУ та підстави їх надсилання? Що порадити керівникові/ФОПу, якщо запит складено з порушеннями п. 73.3 ПКУ?

Утім, ця стаття буде зацікавить і фізосіб, які останнім часом почали отримувати запити щодо доходів та сплати податків.

Підстави для надсилання запиту платникам податків

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ПКУ).

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Перелік підстав, які дають право надіслати письмовий запит платникові податків або іншому суб’єктові інформаційних відносин, наведено у пп. 73.3.1 ПКУ.

Водночас усі підстави варто поділити на три види (з урахуванням їх особливостей та наслідків), а саме:

ВИД 1. Запити, які надсилають за результатами аналізу податкової інформації та виявлення фактів можливих порушень; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»; у разі виявлення недостовірності даних у податковій декларації; у разі подання скарги на контрагента (щодо податкової або акцизної накладної; у разі проведення зустрічного звіряння (пп. 1-5 пп. 73.3.1 ПКУ).

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!