Які податкові зобов’язання чи борг можна розстрочити чи перенести погашення у часі? Яких податків це може стосуватися? Які процедура та порядок? Чи є якісь умови щодо цього?
Під час каaрантину подібних питань побільшало. І хоча за значним переліком податків діють звільнення від несвоєчасної сплати й заниження, проте не за всіма. Окрім того, навіть задекларовані не завжди є змога своєчасно сплатити.
Тож, що розуміє ПКУ під розстроченням (відстроченням), і поговоримо
Що таке розстрочення та відстрочення
Розстрочка та відстрочка — це форми зміни строку сплати податку (пп. 32.2 ПКУ).
Інакше кажучи — це зміна строку сплати податку та збору, яку здійснюють шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк (пп. 32.1 ПКУ). Щоправда, таке задоволення не безоплатне (плата за це — 120% облікової ставки НБУ).
Відстрочення, розстрочення сплати податків — право платника
У ст. 17 ПКУ, яка окреслює права платника податків, чітко зазначено:
«…одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом» (пп. 17.1.5 ПКУ).
Відповідно, серед функцій податкового органу згадано:
«…здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу» (пп. 191.1.24 ПКУ).
Своєю чергою, іще продубльовано в правах контролюючого органу:
«…приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством» (пп. 20.1.29 ПКУ).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: