Може бути тисяча різних причин, чому працівник і роботодавець дійшли обопільної згоди і зробили вибір на користь віддаленої роботи (поза офісом). Якщо у працівника є таке бажання, а роботодавець не проти, є технічні можливості для цього, то чому б і ні? Поготів, зараз «віддаленкою» нікого не здивуєш. А наше завдання — прояснити деякі організаційні моменти роботи поза офісом. Які тут можуть бути нюанси? Що треба врахувати? Давайте розбиратися.
Хто такі надомники
Надомники — це працівники, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома. Не є надомником працівник, який через якісь причини час від часу (тобто не постійно) виконує роботу не в приміщенні роботодавця, а вдома.
У свою чергу, надомною роботою можна вважати будь-яку роботу, яку працівник виконує (одночасно):
— за місцем свого проживання або в інших приміщеннях на власний вибір, але не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця;
— за винагороду;
— з метою виробництва товарів або послуг відповідно до вказівок роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші використовувані ресурси.
У КЗпП немає окремих норм, що регулюють працю працівників-надомників. Єдина згадка про можливість цієї форми роботи є в ст. 179. Там мова йде про можливість роботи вдома особами, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років.
А раз немає окремих норм, то виходимо з того, що
трудові відносини, які складаються між надомником і його роботодавцем, повинні регулюватися загальними нормами трудового законодавства
Також за орієнтир у «надомних» питаннях можна використати норми:
<…>
Автор : Савченко Олена, експерт з питань оплати праці
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення
передплати:
