Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118.

Порядок № 118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації, а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією (пункт 1 розділу І Порядку № 118).

Для цілей Порядку № 118 термін «спеціальний запит» означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС (абзац перший пункту 3 розділу І Порядку № 118).

Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пункт 4 розділу І Порядку № 118).

Головним виконавцем спеціального запиту є структурний підрозділ ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (абзац перший пункту 5 розділу І Порядку № 118).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку № 118 спеціальні запити виконуються ДПС лише за наявності міжнародних договорів.

Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством-резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.

Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, що є невід’ємною частиною спеціального запиту, свідчать про дії/бездіяльність платника податків, які призвели чи можуть призвести до податкових втрат та/або неправомірного застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку.

Такі факти мають свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи було платником (платниками) податків порушено норми законодавства України та міжнародних договорів.

Пунктом 8 розділу І Порядку № 118 визначено, що спеціальний запит готується у таких випадках:

1) аналіз податкової звітності суб’єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;

2) факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

3) існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;

4) платежі були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, що:

• діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи – бенефіціарного власника доходу;
• не декларує доходи та не подає фінансову звітність;
• підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни;

5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

6) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

7) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;

8) в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн.

Обов’язкові реквізити, які повинен містити запит, який направляється до компетентного органу іноземних країн, визначені пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 118.

Форма та зміст спеціального запиту, який надходить з-за кордону, встановлюються відповідним міжнародним договором України (абзац перший пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 118).

*Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 118 якщо інше не вказано в листі, спеціальний запит виконується протягом сорока п’яти днів з часу одержання листа.

Якщо під час виконання завдання виникають ускладнення з одержанням необхідної інформації, строк виконання завдання може бути продовжено за умови подання відповідним структурним підрозділом або територіальним органом ДПС до головного виконавця спеціального запиту у ДПС пояснення ускладнень та обґрунтованих пропозицій щодо додаткового строку, необхідного для виконання завдання. Загальний строк виконання завдання не може перевищувати чотирьох місяців з часу його одержання відповідним структурним підрозділом ДПС чи територіальним органом ДПС.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 118 структурні підрозділи ДПС та територіальні органи ДПС вживають заходи для збору та забезпечення передачі компетентним органам іноземних країн наявної в податкових органах України інформації з власної ініціативи без попереднього запиту на інформацію у таких випадках:

• структурний підрозділ ДПС або територіальний орган ДПС має підстави вважати, що на території іншої країни податок не сплачено або сплачено не в повному обсязі;
• платник податку користується повним або частковим звільненням від оподаткування доходів на території України, що може призвести до збільшення суми податку чи до оподаткування на території іншої країни;
• підприємницькі операції між платником податку України та платником податку іншої країни здійснюються через одну чи більше країн таким чином, що це може призвести/призводить до зменшення суми податку на території України та/або іншої країни;
• структурний підрозділ або територіальний орган ДПС має підстави вважати, що сума податку може бути зменшена внаслідок штучного переміщення прибутку між пов’язаними підприємствами;
• інформація, надана ДПС компетентним органом іноземної країни, дозволила структурному підрозділу ДПС або територіальному органу ДПС отримати інформацію, яка може бути корисною для визначення суми податку на території такої іноземної країни;
• наявність у структурного підрозділу ДПС або територіального органу ДПС іншої інформації, що може бути корисною податковим органам іншої країни.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

Джерело: “Я – Бухгалтер”