Відповідно до абзаців 1 та 3 пп. 298.1.4 ПКУ суб’єкт господарювання (далі – СГ), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Форми Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок), затверджені наказом Мінфіну України від 16.07.2019 р. № 308.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права СГ зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ПКУ).
Згідно з приміткою до форми Розрахунку доходи, отримані СГ за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пп.пп. 292.1-292.11 та 292.15 ПКУ. При цьому якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізособи – підприємця, під час переходу на спрощену систему оподаткування до Розрахунку включається вся сума доходу отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за попередній календарний рік.
До доходу фізособи не включаються: пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Підпунктом 1 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходу платника єдиного податку третьої групи не включаються суми ПДВ.
Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до пп. 2 п. 180.1 ПКУ платником ПДВ, зокрема, є будь – яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ.
ПДВ – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розд. V ПКУ (пп. 14.1.178 ПКУ).
Відповідно до п. 177.10 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у т.ч. через електронний кабінет.
Наказом Мінфіну України від 13.05.2021 р. № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Для фізособи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) – п. 177.3 ПКУ).
Отже, при розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, включаються доходи, відображені у Типовій формі, з урахуванням пп.пп. 292.1 – 292.11 та 292.15 ПКУ. При цьому фізособою – підприємцем, зареєстрованим як платник ПДВ, у Типовій формі, зокрема, до доходу не включаються суми ПДВ, що входять до ціни проданих товарів (робіт, послуг).
Джерело: “Я – Бухгалтер”