Наразі розділом ІІІ ПКУ не передбачено податкових різниць, пов’язаних із витратами на ПММ. Тому ці витрати впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

Правилами бухгалтерського обліку (як НП(С)БО, так і міжнародними стандартами) не передбачено нормування витрат ПММ. Норми №43 тепер мають використовуватися лише для планування потреби підприємств у ПММ і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціонального використання палива, а також можуть застосовуватися для розроблення питомих норм витрат палива, тим більше що цей наказ не пройшов держреєстрації в Мін’юсті.

Таким чином, витрати на паливо в повному розмірі можуть бути включені до витрат платника податку на прибуток, який використовує легкові автомобілі, у разі використання автомобілів у його діяльності та лише в установлених межах витрачання палива з урахуванням умов експлуатації автотранспорту. Такі межі (норми), як і раніше, визначаються у наказі керівника підприємства.

У багатьох випадках податківці під час перевірок вимагають від підприємств для підтвердження списаних ПММ у складі витрат розрахунки нормативних витрат палива автотранспорту відповідно до Норм №43.

У разі невідповідності або відсутності цих норм податківці говорять про безпідставне включення до витрат виробництва та, відповідно, податкового кредиту витрат на придбання палива, яке було списано підприємством. Унаслідок цього за результатами документальної планової виїзної перевірки контролери донараховують підприємству податкові зобов’язання з ПДВ та застосовують штрафні санкції.

Але існує й судова практика

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!