Із 1 січня 2017 року для роботодавців разом із підвищенням мінімальної зарплати для працівників зросли й суми штрафів за порушення законодавства про працю. До того ж з’явилися нові штрафні санкції. Зокрема — за недопущення до перевірки інспекторів Держпраці.
Тож постає закономірне питання: чи може інспектор навідатися на перевірку без попереджень і чи є способи захисту від самовільних та несанкціонованих перевірок. Розгляньмо, які саме документи зобов’язаний пред’явити інспектор Держпраці, аби потім підприємству не пред’явили додатковий штраф за його недопущення до перевірки

Передусім нагадаємо: із 01.01.2017 р. окремі розміри штрафних санкцій застосовуватимуться в разі:

• недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні —штраф у розмірі 9600 грн (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

або

• недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків, створення перешкод у її проведенні —штраф у розмірі 320 тис. грн (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

У світлі таких чималих сум, незайвим буде пригадати, у якому порядку перевіряючий від Держпраці може бути допущений на законних підставах до виконання покладених на нього обов’язків.

Отже, згідно з п. 4 Порядку № 390  , інспектор із питань праці має право на проведення перевірки лише за наявності:

• службового посвідчення

та

• направлення на перевірку.

Без зазначених щойно документів прав на проведення перевірки в інспектора не має (абз. 2 і 3 ч. 5 ст. 7 Закону № 877  ).

Посвідчення на проведення перевірки обов’язково підписується керівником територіального органу Держпраці або його заступником із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові й засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону № 877).

До того ж у направленні на проведення перевірки вказуються:

• найменування органу Держпраці;
• найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу чи прізвище, ім’я та по батькові ФОП, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, стосовно діяльності яких здійснюється перевірка;
• номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється перевірка;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові;
• дата початку та дата закінчення заходу;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
• підстави для проведення заходу;
• предмет здійснення заходу;
• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7Закону № 877).

Навіть якщо інспектору видали замість оригіналу направлення на перевірку копію, це не звільняє роботодавця від обов’язку допустити представника суб’єкта владних повноважень до перевірки, адже, на думку ВАСУ, така дія прямо не суперечить вимогам чинного законодавства (Ухвала ВАСУ від 07.07.2016 р. № 484/5606/15-А).

Посвідчення (направлення) лишається чинним тільки протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу держнагляду (контролю) (ч. 4 ст. 7 Закону № 877).

Зверніть увагу

Планові та позапланові заходи проводяться в робочий час суб’єкта господарювання, установлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (ч. 3 ст. 4 Закону № 877).

Окрім того, ст. 10 Закону № 877 прописано право суб’єкта господарювання не допускати контролерів за умови, якщо:

• перевірка здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо її періодичності;
• посадова особа контролюючого органу не надала копії документів, що дають право на перевірку, або якщо надані документи не відповідають установленим вимогам;
• суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держнагляду (контролю) у встановленомуЗаконом № 877 порядку;
• посадова особа контролюючого органу не внесла запис про перевірку до журналу реєстрації таких заходів (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
• тривалість планової перевірки чи сумарна тривалість заходів контролю протягом року перевищує граничну тривалість, установлену ч. 5 ст. 5Закону № 877, або тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, визначену ч. 4 ст. 6 Закону № 877;
• контролюючий орган здійснює повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеної позапланової перевірки;
• контролюючим органом не була затверджена й оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, у якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
• у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження Державної регуляторної служби чи відповідного державного колегіального органу на проведення позапланової перевірки.

Депутати також виступили з ініціативою надати право посадовим особам юрособи, фізособи-підприємця чи її вповноваженого представника використовувати технічні засоби аудіо-, відео-, фотозапису для фіксації обставин, які є законними підставами недопущення посадових осіб органів контролю до перевірки. Відповідна вимога міститься в законопроекті № 6087, який уже внесено до ВРУ. Однак, чи буде це реальністю, покаже час.

Віталій СОТНІКОВ,

юрист

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!